Питання зникнення людства у разі повного припинення народжуваності вже давно турбує науковців. За оцінками професора антропології Бірмінгемського університету Майкла Літтла, людська цивілізація може зникнути набагато швидше, ніж це здається на перший погляд — приблизно за 70-80 років після того, як жінки перестануть народжувати дітей.
Про це розповідає ProIT
Сценарій зникнення: від старіння до колапсу цивілізації
Основна причина такого відносно швидкого зникнення полягає не тільки у тривалості життя людини, а й у важливості молодого працездатного населення для підтримки роботи суспільства. Зі слів професора Літтла, навіть якщо ресурси — їжа, вода, медикаменти — на початку будуть у достатку, з часом їх стане не вистачати через дефіцит фахівців та робочої сили. Відсутність молодих людей, які могли б виконувати життєво необхідні функції, призведе до колапсу економіки, системи охорони здоров’я та інших критично важливих сфер.
“Цілком ймовірно, що протягом 70 чи 80 років, а не 100, залишиться небагато людей через нестачу їжі, чистої води, рецептурних ліків та всього іншого, що можна легко купити сьогодні і потрібно для виживання”, – пояснив професор Літтл у статті для журналу The Conversation, додавши, що зрештою, “цивілізація розпадеться”.
Населення планети у такому випадку скорочуватиметься поступово: старші покоління йтимуть з життя, а нових дітей не народжуватиметься. У країнах зі старим населенням, зокрема Японії та Південній Кореї, депопуляція пришвидшиться, тоді як у державах з молодшим віковим складом, наприклад у Нігері, цей процес триватиме довше. Однак у підсумку всі суспільства зіткнуться із гострою нестачею робочої сили, що ускладнить виробництво їжі, надання медичних послуг і підтримку інфраструктури, навіть якщо кількість населення буде зменшуватися.
Глобальні тенденції: чому зниження народжуваності вже сьогодні викликає занепокоєння
На щастя, ймовірність того, що людство повністю втратить здатність до розмноження, надзвичайно низька. Такий сценарій можливий лише у разі глобальної катастрофи, наприклад, розповсюдження захворювання, яке призводить до масового безпліддя. Проте наразі відомі віруси, що впливають на репродуктивну функцію, не здатні викликати повну стерильність у всього людства, і така перспектива залишається сферою наукової фантастики.
Набагато реальнішою проблемою стає швидке старіння населення через поступове зменшення народжуваності. За останнє століття кількість людей на планеті зросла з 2,1 мільярда у 1930 році до понад 8 мільярдів тепер. Водночас у багатьох країнах рівень народжуваності вже впав нижче “коефіцієнта заміщення” — 2,1 дитини на одну жінку. Наприклад, у Великій Британії у 2024 році цей показник становив 1,44, тоді як ще у 1946 році — 2,47. Через це середній вік населення постійно зростає. В Україні проблема загострюється внаслідок повномасштабної війни, що спричинила значне падіння народжуваності та масову міграцію. У Китаї, де тривалий час діяла політика “однієї дитини”, народжуваність знизилася до 1,18. За низької народжуваності зростає навантаження на працездатне населення, а це ставить під загрозу стійкість економік і соціальних систем.
Професор Літтл наголошує, що навіть за відсутності катастрофічних подій людство залишається вразливим до вимирання, як і всі інші види на планеті. Він наводить приклад неандертальців, які проіснували понад 350 тисяч років, але згодом поступово зникли з лиця Землі.
Падіння народжуваності само по собі не знищить людство миттєво, однак експерти попереджають: нехтувати демографічними викликами небезпечно для майбутнього цивілізації.