Вчені здійснили унікальне дослідження останків однієї з найвідоміших жінок середньовічної Європи — королеви Елісенди де Монкада, яка жила з 1292 по 1364 рік. Завдяки сучасним методам палеопатології та антропології, вдалося детально відтворити не лише фізичний стан, а й спосіб життя цієї видатної правительки після завершення її політичної кар’єри.
Про це розповідає ProIT
Життя королеви після двору: монастир Педральбес
Елісенда де Монкада стала четвертою дружиною короля Арагону Хайме II Справедливого. Вона відзначалася не тільки привабливою зовнішністю, а й неабияким розумом, впливом на державні справи та глибокою релігійністю. Після смерті чоловіка у 1327 році Елісенда повністю присвятила себе духовному життю, заснувавши монастир Педральбес у Барселоні, який став важливим центром ордену бідних кларисинок.
Майже чотири десятиліття вона мешкала поруч із монастирем у спеціально зведеному палаці, ведучи аскетичне життя. Однак навіть у ці роки залишалася вагомою політичною фігурою та меценаткою, підтримувала будівництво, опікувалася освітою та культурою регіону. Після її смерті у 1364 році Елісенду поховали у розкішній гробниці на території монастиря.
“Структура кісток Елісенди свідчить, що вона займалася виключно інтелектуальною, адміністративною та духовною діяльністю”.
Відкриття антропологів: здоров’я, раціон та міфи
Комплексна експертиза, що включала комп’ютерну томографію та тривимірне моделювання, допомогла визначити вік королеви на момент смерті — понад 70 років. Це був виключно поважний вік для середньовіччя, який свідчить про високий рівень медичного догляду та умови життя.
На кістках виявили ознаки остеопорозу та артриту, найбільш виражені у хребті та суглобах рук. Це підтверджує, що Елісенда у пізні роки зазнавала хронічного болю та мала обмеження в рухах. Водночас ізотопний аналіз кісткової тканини продемонстрував, що навіть у монастирі її харчування залишалося збалансованим і багатим на білки, зокрема рибу, що відповідало статусу аристократки.
Дослідження також спростували поширені припущення про те, що королева вела важку фізичну працю разом із черницями. Її кістки не мають ознак регулярних фізичних навантажень, характерних для простих черниць, натомість свідчать про інтелектуальну та адміністративну активність.
Під час відкриття гробниці археологи виявили скриньку з кістками, залишки вишуканого шовкового текстилю з золотим шитвом та ароматичні трави. Хоча Елісенда була похована у простому релігійному одязі, ці знахідки підкреслюють її високий соціальний статус навіть після смерті.
Дослідження життя та останків Елісенди де Монкада яскраво демонструє, як сучасна наука дозволяє розкрити реалії життя історичних постатей, спростувати давні міфи та відкрити нові сторінки європейської історії.