Період посиленої сонячної активності, що спостерігається останніми роками, призвів до значного зростання випадків передчасного повернення супутників на Землю. Згідно з новим дослідженням, інтенсивна енергія Сонця впливає на флот супутників Starlink від SpaceX, спричиняючи їхнє поступове сходження з орбіти.
Про це розповідає ProIT
Як сонячна активність впливає на супутники Starlink
Група науковців NASA під керівництвом космічного фізика Денні Олівейри проаналізувала 523 супутники, що зійшли з орбіти у період з 2020 по 2024 рік. Дослідники зафіксували чітку залежність між цими подіями та рівнем сонячної активності. Саме цей період збігся з піком 25-го сонячного циклу, коли спостерігалося істотне збільшення сонячних плям, спалахів та викидів корональної маси. Хоча подібні явища є регулярними, нинішній цикл перевершив попередні за потужністю, що призвело до неочікуваних наслідків для супутникових систем.
Під час активності Сонце випромінює додаткову енергію, яка нагріває верхні шари атмосфери Землі та розширює їх. Для супутників, що перебувають на низьких орбітах, це означає зростання опору атмосфери, яка фактично «чіпляється» за апарати, зменшуючи їхню швидкість і змушуючи втрачати висоту. Особливо відчутний цей ефект для супутників Starlink: з понад 8 800 запущених пристроїв більше 500 вже повернулися в атмосферу лише за чотири роки.
“Більшість супутників втрачали орбіту поступово, під впливом помірних, але тривалих геомагнітних збурень. Це доводить, що навіть відносно спокійна активність Сонця здатна накопичувати ефект і зрештою призводити до дестабілізації супутників”.
Ризики та нові стратегії для супутникових мереж
Спочатку кількість падінь супутників була незначною, проте вже у 2024 році зафіксовано рекордну кількість повернень в атмосферу. Дослідження показало, що найбільшу небезпеку становлять не лише потужні сонячні бурі, а й тривалі періоди помірної активності, які поступово накопичують негативний вплив на супутники.
Водночас, апарати, які потрапляли під дію сильних геомагнітних бур, сходили з орбіти набагато швидше, ніж ті, що піддавалися тривалому, але менш інтенсивному впливу. Ці висновки допомогли фахівцям вдосконалити моделі прогнозування орбітального гальмування, використовуючи дані про орбіту, напрям руху та щільність атмосфери для точнішого передбачення поведінки супутників Starlink.
Дослідження Денні Олівейри вказує на те, що космічна погода стає одним із ключових факторів для стабільності та функціонування супутникової інфраструктури. Сонячна активність впливає не лише на зв’язок чи роботу пристроїв на Землі, а й створює серйозні ризики для об’єктів на орбіті. Попри те, що супутники Starlink розроблені таким чином, щоб повністю згорати під час входу в атмосферу, масштаби втрат змушують інженерів шукати нові підходи до розробки та запуску майбутніх супутників.
Результати дослідження допомагають не лише глибше зрозуміти вплив Сонця на орбітальну стабільність, а й формувати нові стратегії захисту супутників від негативного впливу космічної погоди. Таким чином, космос продовжує впливати на життя людства, нагадуючи про необхідність постійного діалогу та адаптації до його змін.