Європейські науковці зі Швейцарії, Австрії та Німеччини провели дослідження, яке засвідчило: сонячні панелі, встановлені наприкінці 1980-х років, і через десятиліття продовжують стабільно генерувати електроенергію. Виявилося, що більшість із них наразі працюють із більш ніж 80% початкової потужності, що значно перевищує типовий гарантійний строк у 25–30 років.
Про це розповідає ProIT
Особливості тривалої експлуатації старих панелей
Дослідники аналізували шість фотоелектричних систем, змонтованих у Швейцарії з 1987 по 1993 рік у різних кліматичних зонах — від рівнин із помірною температурою до високогірних наукових станцій. За підрахунками, середні річні втрати продуктивності склали лише 0,24%. Це підтверджує високу надійність технологій того часу.
“Ці дані дійсно показують, що фотоелектричні елементи можуть служити довше, ніж очікувалося, і це важливе повідомлення для фотоелектричної промисловості”, — зазначив у коментарі журналістам видання Chemistry World провідний автор дослідження з Університету прикладних наук та мистецтв Південної Швейцарії Ебрар Озкалай.
Подібні результати були отримані у Франції у 2024 році, коли некомерційна організація Hespul протестувала найстарішу в країні сонячну панель, встановлену у 1992-му. Після 31 року експлуатації вона зберегла майже 80% початкової потужності. Таким чином, навіть панелі, створені з використанням технологій кілька десятиліть тому, демонструють вражаючу довговічність.
Фактори, що впливають на знос і довговічність
Дослідження показало, що ключове значення має місце розташування панелей. У містах на низовині, де влітку температура поверхонь може сягати 80°C, сонячні модулі зношуються швидше через постійні цикли нагрівання та охолодження, що спричиняє локальну корозію і погіршує електропровідність. Водночас панелі, розташовані у високогір’ї, краще витримують суворі умови: попри вплив потужного ультрафіолету та різкі температурні перепади, вони зберігають експлуатаційні характеристики на високому рівні.
Ще одним важливим чинником є специфікація матеріалів. Панелі 1990-х років виготовляли з міцних інкапсуляторів, клеїв, ламінованих задніх шарів та скла з фольгою. Наприклад, моделі Siemens SM55-HO мали спеціальні наповнювачі для підвищення ефективності, що позитивно впливало на їхню довговічність. Однак старіші моделі, де відсутні стабілізатори ультрафіолету, частіше змінювали колір і розшаровувались, а дефекти в місцях паяних з’єднань знижували їхню ефективність.
Сьогодні сонячна енергетика забезпечує понад 8% світового споживання електроенергії та складає близько 70% нових потужностей у секторі відновлюваної енергетики. Науковці наголошують: економія на матеріалах чи зниження якості може призвести до зменшення терміну служби панелей, що в довгостроковій перспективі невигідно.
Фахівці підкреслюють, що специфікація матеріалів панелі суттєво впливає на її продуктивність. Сучасні модулі часто виготовляють із дешевших та тонших матеріалів, що хоча й знижує собівартість, але скорочує період їхньої експлуатації. Яскравий приклад — сонячні станції в індійському штаті Гуджарат, де значна частина установок, змонтованих з 2009 по 2013 рік, вийшла з ладу вже за 8–12 років через мікротріщини, дефекти складання, проблеми із з’єднаннями й неналежне обслуговування.
Досвід використання панелей із минулого століття підтверджує: довговічність є не менш важливою за ефективність, адже це дозволяє зменшити кількість замін, скоротити витрати та знизити вуглецевий слід. Результати дослідження опубліковано у журналі EES Solar.
Фото старих сонячних панелей у Швейцарії/EES Solar