У передмісті Сан-Антоніо, штат Техас, науковці зафіксували надзвичайно рідкісну подію — появу першого у своєму роді гібридного птаха, що виник у дикій природі під впливом змін клімату. Цей випадок став дослідженням того, як глобальне потепління сприяє розширенню ареалів різних видів і створює нові умови для їхнього схрещування.
Про це розповідає ProIT
Гібридизація далеких видів: як це стало можливим
Батьками унікального птаха стали блакитна сизойка (Cyanocitta cristata), звична для східних і центральних регіонів США, та пая жовточерева (Cyanocorax luxuosus), ареал якої раніше обмежувався Центральною Америкою та південними районами Техасу. Ці два види сойок розділені приблизно 7 мільйонами років еволюції, і до нещодавнього часу майже не перетиналися в природі. Проте підвищення температури дозволило зеленій сизойці просуватися на північ, у той час як блакитна сизойка почала освоювати західніші регіони. Зустріч обох видів відбулася у зоні поблизу Сан-Антоніо, яка стала своєрідною «зустрічною смугою» для цих птахів.
“Це перший задокументований приклад, коли гібрид хребетної тварини з’явився через те, що обидва види-батьки розширили свої ареали і зустрілися на новій території, підштовхувані глобальним потеплінням”.
Відкриття та підтвердження унікальної знахідки
Історія відкриття розпочалася ще у 2023 році, коли еколог Браян Стоукс з Університету Техасу в Остіні, спостерігаючи за онлайн-форумами любителів птахів, звернув увагу на фотографію незвичайного птаха. Він поєднував риси обох видів: мав блакитне оперення, чорну «маску» та білі груди. Після отримання дозволу дослідник спіймав птаха, взяв кров для аналізу ДНК, закільцював і відпустив. Наступна поява гібрида на тому ж подвір’ї відбулася лише у червні 2025 року.
Детальний аналіз ДНК підтвердив, що це самець, батько якого — блакитна сизойка, а мати — зелена. Хоча у 1970-х роках науковці вже схрещували ці види у неволі, нинішній випадок став першим підтвердженням того, що подібна гібридизація відбувається самостійно в дикій природі.
Фахівці відзначають, що відкриття цієї сизойки є не просто науковою рідкістю. Це наочний приклад того, як швидко змінюються екосистеми під впливом змін клімату. Зустріч і схрещування далеких видів можуть призвести до виникнення нових еволюційних процесів, наслідки яких людство тільки починає усвідомлювати.