Відкриття ізольованої печери у Гібралтарі стало визначною подією для палеоантропологів, адже дозволило отримати безпрецедентний погляд на життя неандертальців на території Піренейського півострова. Печерний комплекс Горхема, що розташований на стрімких вапнякових скелях Середземноморського узбережжя, включає низку печер — Вангард, Гієни та Беннета — і є одним із найважливіших археологічних об’єктів регіону.
Про це розповідає ProIT
Запечатана камера: унікальна капсула часу
Справжній прорив у дослідженнях стався після знаходження глибокої камери у задній частині печери Вангард. Вона залишалася недоторканною та ізольованою осадовими породами протягом приблизно 40 000 років, зберігаючи первісний вигляд з часів пізнього плейстоцену. У цій камері вчені виявили рештки хижаків, зокрема гієни та рисі, а також уламки панцирів великих морських молюсків. Особливо важливо, що такі ресурси були доставлені сюди навмисно, оскільки знаходилися досить далеко від сучасної берегової лінії.
Аналіз останків змінив уявлення про неандертальців, які раніше вважалися переважно мисливцями на велику дичину. Багаті знахідки мушель, кісток тюленів, дельфінів та риби свідчать про активне використання морських ресурсів. Сліди обробки на кістках підтверджують наявність складних навичок у добуванні та приготуванні їжі, а також високий рівень адаптації до прибережного середовища.
“Попередній аналіз виявив у цій камері останки хижаків, таких як гієна та рись, а також фрагменти панцирів великих морських молюсків. Присутність останніх на такій значній відстані від берегової лінії є прямим доказом того, що ці ресурси були принесені сюди навмисно.”
Розвиненість та символізм неандертальців
Дослідження комплексу Горхема засвідчили високий інтелектуальний рівень його мешканців. Зокрема, були знайдені складні вогнища віком до 60 тисяч років і докази виготовлення березового дьогтю — речовини, що потребує розуміння хімічних процесів і контролю температури. Це свідчить про передачу складних навичок між поколіннями. Виявлені на скелях візерунки з перехресною штриховкою, датовані понад 39 тисяч років тому, можна розглядати як прояви раннього абстрактного мислення та символічної культури, наближеної до тієї, що була властива Homo sapiens.
Окремо варто відзначити, що результати досліджень у комплексі Горхема змушують переглянути уявлення про час зникнення неандертальців. Вважається, що вони зникли близько 40 тисяч років тому, однак артефакти з Гібралтару свідчать про можливе існування ізольованих популяцій до 24 тисяч років тому. Таким чином, Гібралтар міг стати останнім притулком цього виду на Землі.
Подальше дослідження щойно відкритої запечатаної камери здатне дати відповідь на питання, як неандертальці пристосовувалися до змін клімату та конкурентної боротьби з сучасними людьми, що дозволить краще зрозуміти останні етапи їхнього існування.
