Світ тварин багатий на дивовижні репродуктивні стратегії, однак історія роду австралійських жаб Rheobatrachus вражає навіть на тлі найбільш незвичайних еволюційних рішень. На відміну від більшості видів, які розмножуються традиційними способами, ці амфібії стали єдиними відомими науці тваринами, що народжують своїх дитинчат ротом. Цей унікальний процес отримав назву шлункового виношування.
Про це розповідає ProIT
Шлункове виношування: у чому унікальність явища
Явище було зафіксовано лише у двох видів — південної (Rheobatrachus silus) та північної (R. vitellinus) жаб, які мешкали виключно в австралійському Квінсленді. Розмноження у цих жаб починалося з того, що самка ковтала запліднені ікринки. Далі її шлунок зазнавав трансформації: вироблення шлункового соку та травних ферментів повністю припинялося, що створювало безпечне середовище для розвитку ембріонів. Після завершення метаморфозу сформовані жабенята виходили у світ через рот матері.
“Ця унікальна здатність, за словами почесного професора біології Майкла Махоні, не має аналогів у жодної іншої живої істоти і могла б стати ключем для медицини у розробці методів управління шлунковою секрецією в людини”.
Зникнення виду і спроби відродження
Попри унікальність, доля цих жаб склалася трагічно. Південна жаба була описана лише у 1973 році, але до середини 1980-х її популяція зникла. Північний вид, відкритий у 1984 році, зник із дикої природи вже через два роки. Причиною стало поширення хітридієвого грибка, який масово знищував амфібій по всьому світу. Втрата таких виняткових представників біорізноманіття мотивувала науковців розпочати спроби відродження виду.
У межах «Проєкту Лазар» вчені намагалися повернути Rheobatrachus до життя, використовуючи заморожені тканини для перенесення ДНК у яйцеклітини інших жаб. Перші результати показали поділ клітин та початкові стадії розвитку ембріонів, проте жоден із них не зміг перейти до наступних етапів розвитку. У 2013 році проєкт було тимчасово зупинено через відсутність очікуваних результатів.
Попри невдачу, історія жаби, що виношує потомство у шлунку, стала символом для нової наукової сфери — де-естинкції, яка займається відродженням втрачених видів. Вона нагадує про крихкість унікальних форм життя та надихає на розвиток технологій, що можуть допомогти зберегти або повернути біорізноманіття у майбутньому.