Понад 60 провідних кліматологів у червні застерегли, що при нинішньому рівні викидів вуглецю «вуглецевого бюджету», необхідного для стримування глобального потепління в межах 1,5°C, людству залишилося лише три роки. Це піднімає важливе питання: чи можна уникнути кліматичної катастрофи після перетину цієї межі та які можливі дії для повернення температур до безпечного рівня?
Про це розповідає ProIT
Потенційні наслідки перевищення порогу 1,5°C
Експерти заспокоюють: перетин цього ліміту не означає негайної катастрофи, однак створює серйозні ризики — особливо для острівних країн та вразливих екосистем. Після подолання позначки у 1,5°C ймовірність незворотних змін у кліматичній системі суттєво зростає. Вчені наголошують, що можливість поступового зниження температури залишається, але це потребуватиме значних зусиль і часу.
«Кожна частка градуса потепління, якій ми запобігаємо, робить наше становище кращим», — наголошує провідний кліматолог Майкл Манн.
Станом на липень 2025 року планета вже приблизно на 1,2°C тепліша порівняно з доіндустріальним рівнем. Однак реальний вплив антропогенних викидів може бути ще більшим, адже океан поки що поглинає надлишкове тепло. За даними NOAA, у найближчі десятиліття океани будуть поступово віддавати це тепло атмосфері, і навіть при повній зупинці викидів температура продовжить зростати ще деякий час. Прогнозується додаткове підвищення приблизно на 0,5°C саме через вже накопичене океаном тепло.
Виклики для людства та можливі рішення
Для багатьох країн, що розвиваються, перевищення межі 1,5°C стане критичним, оскільки це може спровокувати небезпечні наслідки для мільйонів людей. За словами професорки кліматології Кірстен Зікфельд з Університету Саймона Фрейзера, «це показник стану кліматичної системи, де ми відчуваємо, що все ще можемо керувати наслідками».
Додатково, подолання цього порогу підвищує ймовірність перетину так званих кліматичних «точок неповернення». До них належать, зокрема, незворотна втрата льодовикового щита Гренландії та деградація тропічних лісів Амазонки, що може призвести до радикальних змін клімату.
Зниження глобальної температури вимагає не лише досягнення нетто-нульових викидів, а й розвитку технологій для вилучення вуглецю з атмосфери у більших обсягах, ніж він потрапляє у повітря. Однак це надзвичайно складне завдання: для зниження температури на 0,1°C потрібно видалити 220 мільярдів тонн CO₂, тоді як природні способи (наприклад, висадка дерев) дозволяють вилучати лише близько 2,2 мільярда тонн щорічно.
Саме тому науковці наголошують на необхідності широкого впровадження технологій негативних викидів, зокрема вловлювання та зберігання вуглецю під землею. Проте ці технології наразі є дорогими, малодоступними та ще не довели свою ефективність у промислових масштабах.
Навіть якщо межу 1,5°C буде перевищено, зусилля зі скорочення викидів залишаються надзвичайно важливими. Як підкреслює Майкл Манн, «1,6°C набагато краще, ніж 1,7°C, а 1,7°C набагато краще, ніж 1,8°C». Кожен крок у напрямку зменшення викидів допомагає уникнути найгірших сценаріїв для планети та людства.
Незважаючи на складність ситуації, світ поступово робить кроки до зменшення викидів. За словами Манна, «визнаймо, що ми починаємо повертати за ріг». Кожна дія, яка сприяє зменшенню вуглецевого сліду, має вагоме значення для майбутнього Землі.