Пошуки життя поза межами нашої планети отримали новий імпульс завдяки дослідженню під керівництвом астрофізика та астробіолога Даніеля Апая з Аризонського університету. Науковці запропонували інноваційну методику, що дозволяє оцінювати шанси виживання конкретних видів в екстремальних умовах інших планет, а не лише шукати землеподібні середовища.
Про це розповідає ProIT
Новий підхід до визначення придатності планет
Раніше науковці при оцінці потенційно придатних для життя екзопланет орієнтувалися переважно на наявність рідкої води та інші землеподібні умови. Однак команда Апая розробила метод, який отримав назву «кількісна структура придатності для життя». Ця модель враховує температуру, хімічний склад атмосфери, метаболічні особливості та інші параметри, що важливі для конкретних організмів, як вже відомих, так і тих, які можуть існувати в інших світах.
Замість загального питання про можливість існування життя, новий підхід дозволяє відповісти на більш конкретне: чи здатен певний вид або ціла екосистема вижити в умовах конкретної планети. Наприклад, як верблюд не пристосований до життя в Антарктиді, так і можливі форми життя на інших планетах можуть вимагати особливих умов.
Результати моделювання та перспективи для пошуків
Команда протестувала свою модель на екзопланеті TRAPPIST-1e, яка має схожість із Землею. Дослідження показало, що ймовірність виживання метаногенів — одноклітинних мікроорганізмів, здатних існувати без кисню, — досягає 69%. Ці організми є одними з найдавніших мешканців Землі й часто розглядаються як кандидати для пошуків позаземного життя.
Модель також була застосована до Марса та супутника Юпітера Європи. Для метаногенів ймовірність виживання на Марсі оцінили у 55%, на Європі — у 50%. Це свідчить про те, що навіть відносно близькі до нас небесні тіла можуть бути перспективними для пошуку потенційного життя.
У ще одному досліді науковці перевірили шанси виживання ціанобактерій — синьо-зелених водоростей — на TRAPPIST-1e. Залежно від умов, ймовірність їхнього виживання коливалася від 13% до 80%.
“Чим краще ми розумітимемо адаптацію земного життя до крайнощів, тим точніше зможемо уявити потенційні форми життя в космосі”.
Наступним етапом дослідники планують створити масштабну базу даних видів, здатних виживати в екстремальних умовах на Землі — від мікроорганізмів у гідротермальних жерлах до комах, які живуть у Гімалаях. Це дозволить ширше застосовувати розмаїття земної біології для оцінки перспектив життя на інших планетах.
Запропонована модель також має практичне значення: у разі виявлення потенційного біосигналу з інших світів ця система дасть змогу оцінити, чи дійсно середовище цієї планети здатне підтримувати такий тип життя, який міг би його породити.
Таким чином, підхід Даніеля Апая закликає науковців не обмежуватися пошуком «Землі 2.0», а відкривати можливості для вивчення найрізноманітніших форм життя у Всесвіті, використовуючи багатство біологічної адаптації нашої планети.