Вчені зробили унікальне відкриття: шість видів північноамериканських кажанів виявили здатність світитися у темряві завдяки явищу біофлуоресценції. Це перший випадок, коли подібне явище виявлено у крилатих ссавців на цьому континенті, а результати стали неочікуваною сенсацією для наукової спільноти.
Про це розповідає ProIT
Деталі дослідження та види кажанів
Явище біофлуоресценції — процес, під час якого організм поглинає світло однієї довжини хвилі і випромінює його на іншій, раніше вже спостерігалося у різних ссавців, зокрема у білок-летяг та австралійських видів. Тепер до цього списку додалися і північноамериканські кажани. Дослідники проаналізували 60 музейних зразків з Музею природної історії Джорджії, вік яких сягав від 22 до 103 років. Їх піддали впливу ультрафіолетового світла, і всі екземпляри, незалежно від виду, статі чи віку, продемонстрували характерне зелене світіння.
У дослідженні взяли участь представники таких видів: великий коричневий кажан (Eptesicus fuscus), південно-східний міотіс (Myotis austroriparius), сірий кажан (Myotis grisescens), східний червоний кажан (Lasiurus borealis), семінол (Lasiurus seminolus) та бразильський вільнохвостий кажан (Tadarida brasiliensis). Флуоресценція спостерігалася на задніх кінцівках, крилах і уропатагіумі — мембрані між задніми кінцівками. Інтенсивність світіння дещо відрізнялася, але зелений відтінок був спільною рисою для всіх зразків.
“Було виявлено, що кожен зі зразків випромінює зелене сяйво, але дослідники досі не знають чому!”
Можливі причини та еволюційне значення феномену
Одне з головних питань, над яким працювали науковці, — це еволюційна або адаптивна роль цієї ознаки. Стівен Каслберрі, співавтор роботи, наголошує на тому, що хоча світіння виглядає ефектно, його біологічне значення поки що залишається незʼясованим. Вчені вже виключили гіпотезу статевого відбору, оскільки не виявили відмінностей у світінні між самцями і самками. Також розглядалася можливість, що флуоресценція допомагає кажанам маскуватися у своїх природних середовищах — наприклад, серед листя або в печерах. Однак і ця версія не отримала підтвердження: зелений відтінок однаково проявляється у видів з різними уподобаннями щодо місць ночівлі.
Дослідники схиляються до думки, що біофлуоресценція має генетичну природу і, ймовірно, з’явилася ще у спільного предка цих видів, а зараз є рудиментарною рисою, яка не виконує очевидної функції. Чи може світіння бути формою комунікації, як це припускають для мексиканських вільнохвостих кажанів, або ж воно має інше, поки не відкрите призначення — питання, на яке наука ще має знайти відповідь. Подальші дослідження дозволять краще зрозуміти роль цього феномену у житті кажанів.
