Науковці досягли значного прогресу у вивченні причин зникнення неандертальців, виявивши, що їхня популяція зазнала критичного зменшення генетичного різноманіття задовго до остаточного зникнення. Дослідження, опубліковане в журналі Nature Communications, свідчить, що близько 110 000 років тому неандертальці стикнулися з явищем, відомим як «вузьке місце популяції», що призвело до суттєвого зменшення їх генетичної варіації.
Про це розповідає ProIT
“Вузьке місце популяції” – це явище, коли популяція виду різко скорочується, що призводить до втрати генетичного різноманіття.
Таке скорочення може бути викликане різними факторами, серед яких зміна клімату, епідемії або зовнішні загрози. У випадку неандертальців, це зменшення, ймовірно, ускладнило їх здатність адаптуватися до змін у навколишньому середовищі.
Науковці провели детальне дослідження змін у формі внутрішнього вуха неандертальців протягом часу, що дозволило виявити це «вузьке місце». Аналіз показав, що у пізніх неандертальців було зафіксовано значне зменшення варіацій кісток внутрішнього вуха в порівнянні з їхніми ранніми предками. Оскільки внутрішнє вухо формується при народженні і майже не змінюється протягом життя, воно є ефективним показником генетичної різноманітності популяції.
Це дослідження відкриває нові горизонти у розумінні причин зникнення неандертальців, вказуючи на те, що вони були вразливі до зникнення вже задовго до появи Homo sapiens в Європі. Цей факт підкреслює важливість генетичного різноманіття для виживання видів та його роль у еволюції.