Дослідники зробили значний прорив у розумінні витоків кулінарних традицій людства, з’ясувавши, що перші люди могли почати коптити м’ясо майже 2 мільйони років тому. Вчені припускають, що саме бажання зберігати їжу стало головною причиною, яка спонукала наших пращурів розводити вогонь задовго до появи сучасних технологій зберігання продуктів.
Про це розповідає ProIT
Консервування м’яса як рушій еволюції
Використання вогню у первісних суспільствах вимагало значних зусиль для збору палива і підтримання полум’я, тому давні люди мали переконливу мотивацію для цієї складної справи. На думку вчених з Тель-Авівського університету, саме необхідність консервувати м’ясо великих тварин за допомогою диму і стала ключовою причиною для освоєння вогню. Це дослідження стало продовженням попередніх робіт, які встановили взаємозв’язок між еволюцією людини, полюванням на велику дичину та поступовим зменшенням розмірів здобичі.
Для підтвердження своєї гіпотези дослідники проаналізували рештки тварин, знайдені на дев’яти історичних пам’ятках у Південній Африці, Кенії, Ізраїлі, Ефіопії та Іспанії. Деякі з виявлених кісток мають вік майже 2 мільйони років. Виявилося, що там, де знаходили сліди вогню, поруч завжди були рештки великих тварин, а не лише рослин або дрібних тварин. Це свідчить про те, що багаття використовували переважно для обробки великої здобичі.
Енергетична вигода і додаткові функції вогню
Вчені порівняли кількість енергії, яку можна отримати від приготування і споживання великої дичини, із витратами енергії на підтримання вогню. Виявилося, що проста термічна обробка м’яса не виправдовувала б зусиль, якщо не враховувати консервування. Саме можливість тривалого зберігання м’яса завдяки копченню та сушінню була вирішальним фактором. Дослідники також відзначають, що багаття могло допомагати відлякувати небезпечних падальщиків, таких як бегемоти чи носороги, які могли претендувати на здобич.
Палеоантрополог Мікі Бен-Дор зазначає, що вогонь використовувався нерегулярно, і його сліди рідко зустрічаються на археологічних пам’ятках до 400 тисяч років тому. Водночас, на деяких стоянках є ознаки використання вогню без обгорілих кісток, що свідчить про відсутність смаження та про те, що первісні люди, ймовірно, застосовували вогонь для особливих цілей. Наприклад, туша слона могла забезпечити їжею кілька десятків людей протягом до трьох місяців, а збереження такої кількості калорій повністю виправдовувало зусилля, витрачені на полювання та підтримання багаття.
“У цьому дослідженні ми пропонуємо нове розуміння факторів, які мотивували ранніх людей почати використовувати вогонь. Ймовірно, після того, як вогонь було розведено для цих цілей, його також іноді використовували для приготування їжі – з нульовими граничними енергетичними витратами”, – додає археолог Ран Баркай.
Наукову роботу опубліковано у журналі Frontiers in Nutrition. Відкриття кидає нове світло на еволюцію кулінарних звичок людини та роль вогню у виживанні людства на ранніх етапах його розвитку.
