На кордоні між Таїландом і Камбоджею було виявлено покинутий комплекс, який використовувався для організації багаторівневих шахрайських схем. Усередині шести поверхової будівлі в містечку О’Смач розташовувалися кімнати, що імітували відділення банків, поліцейські управління різних країн, зокрема Австралії, Сінгапуру та Китаю, а також були підроблені уніформи, бейджі й розроблені сценарії для обману жертв по телефону.
Про це розповідає ProIT
Шахрайські індустрії та методи обману
Центр функціонував як добре організований бізнес, залучаючи працівників не лише з В’єтнаму, а й із різних країн Азії, Австралії та Південної Америки. Організатори використовували реалістичні декорації, підроблені документи, сценарії для телефонних розмов та навіть фальшиві доларові купюри. Всередині знайшли залишені особисті речі, їжу та напої, а також стоси паперів, що свідчать про масштабність операції.
«Створіть зворушливу сімейну історію (наприклад, про втрату коханої людини, самотню боротьбу тощо), щоб спонукати клієнтів спонтанно виявляти турботу та співчуття».
У кімнатах розташовувалися робочі місця для приблизно 30 осіб кожне, з шумоізоляцією. На дошках зазначалися фінансові цілі співробітників, а у блокнотах знаходилися записи про щоденну діяльність шахраїв. Для підвищення ефективності працівників проводили тести — наприклад, визначали, яку аудиторію обирати для шахрайства залежно від статі, віку та країни проживання.
Міжнародна реакція та заходи протидії
Шахрайські центри стали надзвичайно прибутковим бізнесом у Південно-Східній Азії. За оцінками Інституту миру США, лише в Камбоджі такі схеми щорічно приносять до 12,5 млрд доларів, що становить половину офіційного ВВП країни. Під тиском міжнародної спільноти, зокрема після санкцій Великої Британії та США проти ймовірного організатора Чена Чжі, Камбоджа пообіцяла до кінця квітня ліквідувати подібні центри та вже заявила про закриття понад 200 об’єктів.
У документах, знайдених тайськими правоохоронцями, описуються техніки залучення жертв до фіктивних інвестицій і романтичних шахрайств. Сценарії передбачали імітацію розмов із поліцією, надсилання фіктивних листів з обвинуваченнями у «відмиванні грошей» та створення довіри через емоційний вплив.
Працівники жили у спільних кімнатах із двоярусними ліжками, а стіни коридорів прикрашали мотиваційні написи. Водночас є підозри, що частина з них була жертвами торгівлі людьми — деякі свідчили, що їх заманювали обіцянками легальної роботи, а потім утримували проти волі.
За оцінками представників оборонного відомства Таїланду, у комплексі перебувало близько 20 тисяч працівників, з яких частина втекла після початку збройного зіткнення минулого року. Влада Таїланду посилює заходи щодо боротьби з відмиванням коштів через фіктивні рахунки, а Камбоджа досі не прокоментувала долю працівників із О’Смача.
Експерти зазначають, що арешт Чена Чжі став важливим кроком, однак багато інших впливових організаторів шахрайських схем продовжують свою діяльність, користуючись підтримкою місцевих еліт і політиків.