Компанія Ammobia заявила про розробку інноваційної технології виробництва аміаку, яка здатна суттєво знизити витрати та рівень забруднення порівняно зі столітньою промисловою класикою — процесом Габера-Боша. Аміак, критично важливий для виробництва добрив, і надалі залишається основою продовольчої безпеки у світі. За оцінками експертів, без нього мільярди людей могли б залишитися без продуктів харчування.
Про це розповідає ProIT
Інвестиції та нові можливості для промисловості
Для масштабування своєї розробки Ammobia залучила $7,5 млн інвестицій на стадії seed-раунду. Серед ключових інвесторів — венчурний підрозділ Air Liquide (ALIAD), Chevron Technology Ventures, Chiyoda Corporation, MOL Switch та Shell Ventures.
У разі успіху Ammobia може відкрити потенціал аміаку не лише для агросектору, а й для декарбонізації різних галузей промисловості. Японія та Південна Корея вже розробили дорожні карти щодо використання аміаку у промисловості та транспорті, оскільки він має суттєві переваги перед воднем: аміак легше та дешевше транспортувати і зберігати, його інфраструктура розвинутіша.
“Головна перевага аміаку — його набагато простіше та економічніше транспортувати і зберігати. Це відкриває нові можливості для багатьох галузей”, — зазначає співзасновниця і CEO Ammobia Карен Баерт.
Технологічне вдосконалення і перспективи для екології
Процес Габера-Боша, що забезпечує виробництво аміаку понад століття, залишається одним із найбільших джерел викидів парникових газів — майже 2% глобальних викидів. Для отримання аміаку використовується залізний каталізатор, який забезпечує реакцію азоту з воднем під високою температурою (500°С) та тиском (до 200 бар), що зазвичай потребує спалювання викопного палива.
Нова технологія Ammobia дозволяє знизити температуру реакції приблизно на 150°С і зменшити тиск у 10 разів. Це робить виробництво аміаку менш енергоємним і зменшує викиди навіть у разі використання традиційних джерел енергії. Додатково компанія пропонує економити на обладнанні, оскільки не потрібні дорогі насоси чи апарати для високих температур і тиску.
Важливою перевагою є сумісність нової технології з різними джерелами водню і тепла. Також, завдяки роботі при нижчому тиску, виробництво можна гнучко адаптувати під надлишки електроенергії від відновлюваних джерел, що дозволяє отримувати дешевий водень.
Карен Баерт наголошує:
“Наша технологія дуже добре поєднується з відновлюваною енергетикою, що дозволяє додатково знизити собівартість, оскільки не потрібно зберігати водень або електроенергію”.
Компактність обладнання дозволяє створювати установки меншого масштабу — до 250 тонн на добу, тоді як звичайні заводи виробляють 1 000–3 000 тонн. За потреби клієнти можуть встановлювати кілька модулів для нарощування потужності.
Деталі удосконалень Ammobia не розголошує, але відомо, що компанія подала заявку на патент реакторної системи з сорбентом, що видаляє аміак під час утворення. Це підвищує ефективність каталізатора. Дослідники також розглядають альтернативи залізному каталізатору — наприклад, нітрид мангану, який витрачає менше енергії.
За останній рік Ammobia експлуатує невелику дослідну установку. Завдяки інвестиціям компанія планує збудувати пілотний завод потужністю 10 тонн аміаку на добу, який повністю відтворює функції комерційної моделі.
За словами Баерт,
“Завдяки модульному підходу ми можемо швидше запускати проекти та одразу працювати на середньому масштабі. Багато клієнтів шукають саме такі рішення, а ринок наразі їх не пропонує”.