Генеральний директор OpenAI Сем Альтман та CEO Microsoft Сатья Наделла заявили, що питання забезпечення достатньої кількості електроенергії стає ключовим для розвитку штучного інтелекту, однак навіть вони не можуть точно визначити, скільки енергії буде потрібно для масштабування ШІ у майбутньому.
Про це розповідає ProIT
Дефіцит енергоресурсів стримує впровадження штучного інтелекту
Технологічні гіганти, які традиційно зосереджувалися на програмних рішеннях, нині стикаються з новими викликами: попит на електроенергію для роботи дата-центрів та потужностей для ШІ значно випереджає можливості енергетичних компаній. Microsoft, наприклад, придбала більше графічних процесорів, ніж має вільних енергетичних потужностей, що створює проблему надлишку чипів без змоги їх підключити до мережі.
“The cycles of demand and supply in this particular case you can’t really predict. The biggest issue we are now having is not a compute glut, but it’s a power and it’s sort of the ability to get the [data center] builds done fast enough close to power”.
За словами Сатьї Наделли, зараз ключовою проблемою для компаній стає не дефіцит обчислювальних потужностей, а складність у швидкому будівництві дата-центрів із доступом до необхідної енергії.
Вплив енергетичних технологій на майбутнє ШІ
Останні п’ять років у США попит на електроенергію від дата-центрів стрімко зростає та перевищує прогнози енергетичних компаній. Це змушує розробників дата-центрів шукати альтернативні рішення, зокрема будувати власні енергетичні потужності, які забезпечують живлення безпосередньо, минаючи загальну енергомережу.
Сем Альтман підкреслює, що якщо найближчим часом з’явиться дешева енергія у великих обсягах, це може призвести до збитків для компаній, які вже підписали довгострокові енергоконтракти.
Він інвестує у перспективні енергетичні компанії, серед яких стартапи з ядерної енергетики Oklo та Helion, а також сонячна компанія Exowatt. Проте жодна з цих технологій поки що не готова до масового впровадження, а будівництво газових електростанцій займає роки.
Саме тому технологічні компанії активно впроваджують сонячні електростанції, які швидше розгортаються, не мають шкідливих викидів та дешевші у виробництві. Сонячна енергетика, як і напівпровідники, базується на кремнії та дозволяє швидко масштабувати виробництво завдяки модульній структурі.
Однак навіть сучасні сонячні електростанції не можуть наздогнати темпи зростання попиту: будівництво енергетичних об’єктів триває довше, ніж змінюється потреба у потужностях для ШІ.
Альтман зазначає, що якщо ефективність ШІ різко зросте, а попит зміниться, це може призвести до надлишку невикористаних електростанцій. Водночас він переконаний, що ефект парадоксу Джевонса призведе до подальшого зростання попиту на обчислювальні ресурси разом зі зниженням їхньої вартості.
За його словами, якщо вартість обчислень зменшиться у сто разів, використання зросте ще суттєвіше, оскільки з’явиться більше економічно доцільних завдань для ШІ, які наразі недоступні через високу ціну.
