Palantir Technologies — одна з провідних американських компаній у сфері аналітики даних, яка продовжує залишатися у центрі уваги через свою роль у державних структурах Великої Британії. Від моменту свого заснування у 2003 році мільярдером Пітером Тілем, союзником президента США Трампа, Palantir швидко розширила сферу клієнтів: від національних служб охорони здоров’я Великої Британії (NHS) і Міністерства оборони до ізраїльської армії та американських органів імміграції і митного контролю (ICE).
Про це розповідає ProIT
Контроверсійний підхід і вплив на державний сектор
З моменту пандемії компанія Palantir стрімко нарощувала свою присутність, використовуючи програмне забезпечення з елементами штучного інтелекту для аналізу складних наборів даних у різних країнах світу. Оцінка компанії нині сягає $375 млрд. Проте саме її зростання супроводжувалося гучними скандалами — зокрема, через багатомільйонні контракти з NHS, міністерствами та поліцією. Станом на кінець весни 2026 року загальна вартість угод Palantir з державними установами Великої Британії перевищила 600 млн фунтів стерлінгів.
Нещодавно мер Лондона Садік Хан заблокував угоду на 50 млн фунтів між Palantir та столичною поліцією, підкресливши, що жителі міста очікують співпраці лише з компаніями, які поділяють цінності Лондона. Серед основних побоювань — залучення Palantir до обробки чутливих даних. Наприклад, повідомлялося, що компанія мала доступ до неанонімізованих медичних записів пацієнтів NHS у рамках контракту на 330 млн фунтів. Це викликало занепокоєння щодо можливого використання інформації для посилення імміграційного контролю у майбутньому.
«Наші NHS та інші державні служби не повинні укладати угоди з приватною компанією, що допомагає арміям вбивати людей», — йдеться у зверненні однієї з петицій, яку підписали майже чверть мільйона громадян.
Від ідей Толкіна до «моральної паніки»
Назва Palantir походить із циклу романів Дж. Р. Р. Толкіна — у ньому палантири були магічними кристалами для спостереження та комунікації, що використовувалися для маніпуляцій. Сам Толкін скептично ставився до технологій, але його вплив на Силіконову долину значний: засновники багатьох технологічних компаній, включаючи Ілона Маска і Джеффа Безоса, надихалися його творами.
Суперечки довкола Palantir підсилюються позицією її генерального директора Алекса Карпа. Минулого року під час публічного виступу він назвав компанію «повністю анти-вок», а також активно підтримував ізраїльську армію у конфлікті в Газі та виступав за використання зброї на основі штучного інтелекту. У своєму 22-пунктовому маніфесті Кaрп зазначав, що Захід повинен активніше співпрацювати з технологічними корпораціями для посилення обороноздатності, а також натякав на перевагу західних цінностей над іншими цивілізаціями.
Відкритість Palantir до співпраці з урядами та силовими структурами викликала різку критику з боку правозахисних організацій. Amnesty International ще перед виходом компанії на біржу у 2020 році оприлюднила звіт з питаннями щодо дотримання прав людини. До критики долучилися й британські політики: депутат Мартін Вріглі висловив стурбованість щодо контракту між Управлінням з фінансового контролю і Palantir, наголосивши на ризиках передачі конфіденційних даних уряду США.
Журналістка Айша Даун зауважує, що «скандал навколо Palantir є частиною ширшої моральної паніки, але сама компанія свідомо провокує її». Вона також підкреслює, що зростання недовіри до великих технологічних корпорацій пояснюється страхами стосовно використання особистих даних громадян.
Попри гучні дискусії, деякі експерти радять не переоцінювати вплив компанії. Інвестор Майкл Баррі, відомий завдяки фільму «Гра на пониження», відкрив коротку позицію проти Palantir, вважаючи її суттєво переоціненою і вразливою до конкуренції. Водночас критики стверджують, що компанія могла б відволікати увагу від реальної ефективності своїх технологій гучними політичними заявами.