Словацький розробник Мартін Габовштіак здійснив незвичайний експеримент з блокчейном біткоїна — йому вдалося безпосередньо інтегрувати TIFF-зображення розміром близько 66 КБ у транзакцію, зробивши це зображення частиною самого блокчейна. Файл можна витягти і відкрити як звичайне зображення, що доводить можливість запису довільних байтів у головному реєстрі біткоїна навіть без використання стандартних рішень.
Про це розповідає ProIT
Метод інтеграції та технічна дискусія
Особливістю експерименту стало те, що для запису не використовувалися стандартні інструменти, такі як OP_RETURN або Taproot. Дані були записані як суцільний payload транзакції, що підтверджує можливість розміщення будь-якої інформації у блокчейні без спеціальних механізмів для інскрипцій. Метою Габовштіака було не створення NFT чи спроба навмисного засмічення мережі, а саме технічна демонстрація. Він хотів показати, що пропозиції на кшталт BIP-110, які обмежують запис довільних даних, не здатні повністю вирішити проблему, адже якщо закрити один спосіб, можуть з’явитися інші. У цьому експерименті не використовувалися механізми, які намагається заблокувати BIP-110.
“Ой, мій суцільний файл зображення був помилково інтерпретований мережею біткоїна як транзакція без OP_RETURN, і тепер він назавжди зберігається у блокчейні суцільним чином!” — написав розробник.
Габовштіак опублікував проєкт на платформі X (колишній Twitter), додавши покрокову інструкцію для незалежної перевірки кожним охочим через повну ноду біткоїна. Для ілюстрації він використав іронічне зображення плачучого Люка Дашджра — одного з основних розробників bitcoin core та прибічника суворих обмежень щодо сторонніх даних у блокчейні. Символічний вибір зображення викликав жваву дискусію серед спільноти.
Реакція спільноти та дискусія навколо BIP-110
У відповідь на експеримент Дашджр публічно заявив на X, що транзакція не є «суцільним зображенням» у тому контексті, який критикують прихильники обмежень, і закликав не сприймати його слова про спам як вимогу заборонити будь-які нестандартні дані. Це підживило давню суперечку про призначення блокчейна: чи має він залишатися виключно платіжним реєстром, чи може використовуватися для зберігання іншої інформації. Прихильники BIP-110 та реалізації Bitcoin Knots стверджують, що сторонні дані створюють так званий «спам» та юридичні ризики для операторів нод, натомість противники вважають блокчейн відкритим реєстром, де неможливо повністю заборонити нестандартні використання.
Наразі близько 9% нод мережі готові до підтримки BIP-110, але остаточного рішення про його впровадження немає. Експеримент Габовштіака показав, що блокчейн технічно здатний зберігати різні типи даних, хоча основна функція мережі — обробка фінансових транзакцій. Противники суворих обмежень апелюють до свободи експериментів, прихильники — до «чистоти» протоколу.
Варто підкреслити, що подібні експерименти не зроблять блокчейн сховищем для файлів чи зображень: зберігання даних у транзакціях є дорогим, обмеженим розміром блоків і технічно неефективним для масового використання. Попри це, сама можливість зберігати у блокчейні довільні дані залишається, і це продовжує провокувати дискусію про майбутнє еволюції протоколу біткоїна.