В Україні відсутність чітких правил для криптовалютного ринку призвела до втрат державного бюджету щонайменше $10 млрд. Такі дані оприлюднені у серпневому звіті Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI).
Про це розповідає ProIT
Основні ризики: Telegram, дропи та неконтрольовані операції
Фахівці RUSI вказують на кілька ключових загроз для фінансової безпеки країни. Зокрема, йдеться про діяльність позабіржових (OTC) майданчиків, використання криптовалют для закупівлі товарів подвійного призначення для армії рф, а також операції грошових мулів — або так званих «дропів». За оцінками експертів, щомісячні втрати бюджету від таких схем досягають $24 млн.
«У відповідь на різке зростання використання віртуальних активів зʼявилися нові можливості для незаконної фінансової діяльності, зокрема через грошових мулів, які в Україні зазвичай називають “дропами”», — йдеться у дослідженні.
Окрему увагу у звіті приділено месенджеру Telegram, який перетворився на головний канал для проведення незаконних фінансових операцій, зокрема російськими учасниками ринку. Згідно з аналізом, через цю платформу часто відбуваються транзакції, пов’язані з наркоторгівлею.
Відсутність регулятора та невирішене питання оподаткування
Попри прийняття у 2022 році закону «Про віртуальні активи», документ досі не набув чинності через відсутність механізму оподаткування. У квітні 2025 року парламент отримав новий проєкт закону №10225-d, який пропонує ліцензування криптоплатформ, визначення вимог до капіталу, прозорості, впровадження KYC-процедур та оновлених стандартів звітності. Однак питання щодо визначення регулятора ринку залишається відкритим.
Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що розгляд законопроєкту про легалізацію ринку криптовалют заплановано на вересень.
У RUSI наголошують, що бездіяльність може перетворити Україну на центр відмивання російських коштів, а легальні стартапи зіштовхнуться з надмірними податковими навантаженнями та корупцією. Експерти підкреслюють важливість визнання зв’язку між кіберзлочинністю та незаконним фінансуванням, а також створення чітких правил для ринку.
«Бездіяльність може перетворити Україну на центр відмивання російських коштів, водночас відлякуючи легальні стартапи надмірним оподаткуванням і корупцією», — наголосили автори.
За оцінками RUSI, якщо запровадити ефективний нагляд за крипторинком, Україна могла б повернути у бюджет до $10 млрд.
Крім даних RUSI, дослідження Ukraine Economic Outlook вказує, що у 2016–2022 роках країна втратила $48,8 млрд прямих доходів і близько $4 млрд податкових надходжень через нерегульований крипторинок. За даними Global Ledger для Мінцифри, лише за останні чотири роки держава недоотримала 8,34 млрд гривень податків, а лише одна централізована біржа могла б забезпечити надходження ПДФО в діапазоні 1,31–6,53 млрд гривень.
Бюро економічної безпеки України також повідомило, що у 2013–2023 роках скарбниця країни недоотримала близько 3 млрд гривень податків від діяльності криптобірж, відкритих резидентами України.
Експерти закликають владу не відкладати реформування галузі, наголошуючи на необхідності розвитку публічно-приватних партнерств та впровадження приватних інструментів для боротьби з нелегальною діяльністю.
«Законодавство не є передумовою для реагування», — підсумували в RUSI, закликавши розвивати публічно-приватні партнерства та застосовувати приватні інструменти для виявлення й стримування нелегальної діяльності.