Російські CRM-системи продовжують бути присутніми на ринку України. Згідно з даними дослідження Ringostat, 17% українських компаній досі використовують CRM, що походять з росії, а 14% планують встановити такі програми з нуля.
Про це розповідає ProIT
Держспецзв’язку наразі працює над проєктом постанови Кабінету Міністрів щодо створення реєстру забороненого програмного забезпечення. Навіть після введення санкцій РНБО щодо ряду російських сайтів та продуктів, не всі користувачі перейшли на українське або іноземне програмне забезпечення.
Частка українського бізнесу на російському софті
«Продуктами 1С на початку повномасштабного вторгнення користувалися до 90% українського бізнесу (майже 500 тис. юросіб), CRM Bitrix24 — понад 20 тис. компаній», — зазначає Олексій Щербатенко, партнер IT-Enterprise. IT-Enterprise є платформою для автоматизації внутрішніх бізнес-процесів. Серед клієнтів компанії — «Укрнафта», МХП, Roshen, АПК-Інвест та інші.
За словами Щербатенка, у 2023 році їхня розробка MASTER отримала значний попит на цифровізацію бізнес-процесів, в тому числі на заміну російського програмного забезпечення. «У 2022 році ми спостерігали перший пік переходів на український софт, а другий пік припав на 2023 рік після подачі законопроєкту про заборону російського софту», — додає Ірина Дехтярук, CCO MASTER.
Небезпеки використання російського програмного забезпечення
Використання російського софту несе численні ризики, зокрема:
- зупинення технічної підтримки та оновлень;
- загроза втрати, пошкодження або викрадення даних;
- можливий шантаж з боку росії та шпигунство за бізнесами.
«Траплялися випадки, коли бухгалтер раптово виявляв, що дані за останні кілька років просто зникли через відсутність належного захисту даних у російському ПЗ», — пояснює Ірина Дехтярук.
Однак, існують і міфи, які заважають українським підприємцям переходити на локальні рішення. Часто вважають, що немає альтернатив російським продуктам та що відмова від них стане дорогою та складною.
Заклад Avangarden, наприклад, перейшов на український сервіс Poster після використання системи Syrve, яка має зв’язки з російським Iiko. Каріна Качуровська, співвласниця закладу, відзначає, що перехід вимагав нових інвестицій, але зміни виявилися виправданими.
На думку експертів, для активізації переходів на українські системи, необхідно прискорити ухвалення законодавчої заборони на використання російського програмного забезпечення.
Крім того, важливо враховувати кілька факторів при виборі нової системи, таких як можливості інтеграції, швидкість роботи, гнучкість налаштувань та доступ до технічної підтримки.
«Український софт зазвичай має кращу підтримку, регулярні оновлення і чітку дорожню мапу розвитку», — підсумовує Олексій Щербатенко.