Varda Space Industries, американська компанія з виробництва фармацевтичних препаратів у космосі, довела життєздатність своєї технології та вже готується розширювати виробництво. Генеральний директор Вілл Брюї вважає, що протягом найближчих десяти років спеціалізовані космічні апарати компанії будуть регулярно повертати на Землю партії медикаментів, вироблених у мікрогравітації. Далі, за його прогнозами, перебування працівників на орбіті стане дешевшим, ніж їхнє утримання на Землі.
Про це розповідає ProIT
Космічне виробництво: переваги та виклики
Головна ідея Varda полягає у використанні переваг мікрогравітації для виготовлення кристалів лікарських засобів. У космосі зникають сили, які на Землі ускладнюють цей процес, наприклад, седиментація та гравітаційний вплив на ріст кристалів. Це дозволяє отримувати матеріали з більш однорідною структурою, підвищеною чистотою та тривалішим терміном зберігання.
Першим великим досягненням компанії стала доставка на Землю кристалів ритонавіру — препарату для лікування ВІЛ. Це стало можливим після тривалих погоджень з регуляторами — Varda стала лише третьою приватною компанією, якій вдалося повернути продукцію з орбіти, долучившись до таких гігантів, як SpaceX і Boeing. Для транспортування використовується спеціалізована капсула W-1, яка має розмір великого сміттєвого бака та важить менше 90 кг. Капсули запускаються за допомогою місій SpaceX у співпраці з Rocket Lab, яка забезпечує енергоживлення, зв’язок, навігацію і керування на орбіті.
Виробництво кристалів у космосі займає тижні або навіть місяці. Після завершення виготовлення капсула від’єднується від орбітального модуля та повертається на Землю зі швидкістю понад 30 тисяч кілометрів на годину. Спеціальна теплозахисна оболонка, розроблена NASA, захищає вантаж, а парашут забезпечує м’яку посадку.
Бізнес-модель та перспективи розвитку
Varda не створює нові молекули, а вдосконалює властивості вже існуючих і затверджених ліків. Компанія робить акцент на комерціалізації процесу, який до цього тестували лише в експериментальному режимі на Міжнародній космічній станції. Серед партнерів по індустрії — Bristol Myers Squibb і Merck, які вже проводили свої досліди на орбіті.
“Я пам’ятаю першу ракету, над якою працював у SpaceX, це був третій політ Falcon 9. Якби мені тоді сказали про багаторазові ракети і щоденні польоти, я б подумав, що це через 15-20 років. Зараз із космічним виробництвом відчуття такі ж — воно виглядає футуристично, але стає реальністю”, — зазначає Брюї.
За словами Брюї, ключовим фактором для масштабування стала поява доступних і передбачуваних запусків, а також серійне виробництво супутникових платформ, таких як Photon від Rocket Lab. Це дозволило Varda інтегрувати власні виробничі модулі для фармацевтики та зробити процес повторюваним і масштабованим.
Бізнес-модель компанії суттєво відрізняється від традиційних космічних стартапів: кожна нова партія ліків вимагає окремого запуску, що створює постійну і передбачувану потребу у виведенні вантажів на орбіту. Це, у свою чергу, дозволяє знижувати вартість запуску та поступово робити виробництво у космосі вигідним не лише для фармакології, а й для суміжних галузей — наприклад, виробництва напівпровідників, оптичного волокна чи матеріалів з унікальними властивостями.
Перший запуск місії W-1 у червні 2023 року мало не став останнім: через відсутність чіткої процедури узгодження з регуляторами капсула шість місяців залишалася на орбіті, поки компанія не отримала дозвіл на приземлення. Varda стала першою компанією, яка здійснила комерційну посадку на військовому полігоні США та отримала ліцензію FAA за новою, спрощеною процедурою.
Паралельно компанія розвиває ще один напрям — гіперзвукове тестування для військових замовників. Капсули Varda можуть бути використані для випробувань матеріалів, сенсорів і обладнання в реальних умовах гіперзвукової швидкості, що раніше було можливим лише у рамках дорогих і ризикованих випробувальних польотів.
Завдяки потужній підтримці інвесторів, компанія залучила $329 мільйонів для розширення лабораторії з виробництва ліків у Ель-Сегундо. У майбутньому Varda планує зайнятися складнішими біологічними препаратами, зокрема моноклональними антитілами, ринок яких оцінюється у $210 мільярдів.
Попри всі виклики, Varda впевнено розширює власну інфраструктуру і відкриває нові посадкові майданчики у США та Австралії. Якщо прогноз Брюї справдиться, комерціалізація космічного виробництва стане реальністю значно швидше, ніж це уявляють скептики.