Майже через 40 років після аварії на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС зона відчуження стала унікальним біотопом для незвичних організмів. Тут, у надзвичайно небезпечних для людей умовах, життя не лише збереглося, а й пристосувалося, а в окремих випадках — навіть процвітає. Одним із найбільш вражаючих прикладів є грибок Cladosporium sphaerospermum, який заселив внутрішні стіни однієї з найбільш радіоактивних споруд у світі.
Про це розповідає ProIT
Унікальна спільнота грибів у серці радіаційної небезпеки
Дослідження цього феномену розпочалося наприкінці 1990-х років під керівництвом мікробіолога Неллі Жданової з Національної академії наук України. Під час вивчення укриття над зруйнованим реактором науковці виявили спільноту з 37 видів грибів, більшість із яких мали темний або чорний колір завдяки високому вмісту меланіну. Cladosporium sphaerospermum став домінуючим видом і відзначався найвищим рівнем радіоактивного забруднення серед знайдених грибів.
“Цей скромний, оксамитовий чорний грибок робить щось хитре з іонізуючим випромінюванням, щоб не лише вижити, але, можливо, й процвітати в місці, надто небезпечному для безпечного перебування людини”.
Гіпотеза радіосинтезу та експерименти на МКС
Американські вчені, радіофармаколог Катерина Дадачова та імунолог Артуро Касадеваль із Медичного коледжу Альберта Ейнштейна, провели додаткове дослідження властивостей Cladosporium sphaerospermum. Вони встановили, що вплив іонізуючого випромінювання не лише не шкодить цьому грибку, а й стимулює його ріст. Це спонукало до гіпотези про існування механізму, подібного до фотосинтезу, який учені назвали радіосинтезом. За цією теорією, грибок може поглинати іонізуюче випромінювання та перетворювати його на енергію через меланін, що діє як захисний і поглинаючий пігмент.
Додаткове підтвердження цієї ідеї отримано в 2022 році під час експерименту на Міжнародній космічній станції. Cladosporium sphaerospermum розмістили на зовнішній поверхні МКС, де він зазнав впливу космічного випромінювання. Виявилося, що шар грибка пропускає менше радіації, ніж контрольний зразок, що свідчить про його потенціал як біологічного радіаційного щита для космічних місій.
Попри це, ідея радіосинтезу поки що залишається гіпотезою: науковці не змогли довести, що грибок дійсно використовує радіацію для синтезу енергії чи активного росту. Деякі споріднені види грибів під дією випромінювання лише збільшують вироблення меланіну, але не демонструють прискореного росту. Таким чином, нез’ясовано, чи є феномен Cladosporium sphaerospermum у Чорнобилі унікальною адаптацією чи лише реакцією на стресове середовище. Відомо одне: ця форма життя підкорює екстремальні умови, які для людини залишаються смертельно небезпечними.
Cladosporium sphaerospermum живе на внутрішній стіні однієї з найбільш радіоактивних будівель на Землі. Автор фото: Університет Аделаїди.