Незважаючи на поширене уявлення про рівномірний розподіл суходолу на картах світу, насправді більшість континентів сконцентрована на одній половині земної кулі, а решту займає безмежний Тихий океан. Якщо поглянути на Землю з космосу з певної точки над Тихим океаном, планета постає майже повністю блакитною. Це асиметричне розміщення материків є результатом тривалих геологічних процесів, що відбувалися сотні мільйонів років.
Про це розповідає ProIT
Вплив циклу суперконтинентів
Розташування сучасних континентів тісно пов’язане з циклом суперконтинентів. Приблизно кожні 300–500 мільйонів років тектонічні плити сходяться, формуючи суперконтинент — гігантський масив суходолу. Останній із них, Пангея, існував від 336 до 175 мільйонів років тому та об’єднував практично всі континенти. Після розпаду Пангеї почали формуватися сучасні материки. Зокрема, Атлантичний океан і досі розширюється, спричиняючи віддалення Америки від Євразії та Африки. Саме тому контури Південної Америки та Африки настільки добре збігаються, як деталі одного пазла.
“Ключ до розуміння цього асиметричного розташування лежить у концепції циклу суперконтинентів, головним винуватцем якого є останній та найвідоміший із них — Пангея”.
Чи буде континентальний баланс у майбутньому
Нині континенти поступово розходяться, але їх розподіл далекий від рівномірного. Європа, Азія та Африка разом займають близько 57% площі суходолу, що не дотягує до критерію суперконтиненту — мінімум 75%. Однак це свідчить про тенденцію до скупчення материків. Протягом наступних десятків мільйонів років очікується, що Євразія переміщатиметься на схід, а Америка — на захід, що може зменшити концентрацію суходолу на одній частині планети.
Попри це, геологічні сили, які керують рухом літосферних плит, періодично змінюють напрямок. Вчені припускають, що в далекому майбутньому на Землі знову сформується новий суперконтинент. Таким чином, сучасна конфігурація материків — лише один етап у нескінченному циклі їхнього злиття та розпаду. Саме цим і пояснюється, чому наша планета з певного ракурсу виглядає як самотня блакитна сфера серед космосу.