Марс довгий час залишався об’єктом уваги астрономів, які шукають відповіді на запитання: чому на Червоній планеті, попри наявність багатьох необхідних для життя складових, не виникли умови для його розвитку? Нове дослідження, проведене на основі знахідок марсохода NASA, проливає світло на цю загадку.
Про це розповідає ProIT
Марсіанські карбонати та їх роль у формуванні клімату
Вважається, що на Марсі існували всі основні інгредієнти для життя, за винятком рідкої води. Хоча марсіанська поверхня рясніє слідами давніх річок та озер, які свідчать про те, що вода колись текла планетою, життя так і не закріпилося. Марсоходи й досі ведуть пошуки слідів органіки, котра могла зберегтися з часів, коли умови були більш сприятливими для її виникнення.
У 2025 році марсохід NASA “Curiosity” виявив важливий елемент, який може пояснити марсіанську безжиттєвість — породи, багаті на карбонатні мінерали. Карбонати, подібні до земного вапняку, виконують роль своєрідної пастки для вуглекислого газу, поглинаючи його з атмосфери і утримуючи у породах. За результатами дослідження, опублікованого у журналі Nature, існування цих порід змінює погляд на історію Марса.
“Схоже, на Марсі існували лише спалахи придатності для життя в певні часи та в певних місцях” — пояснює провідний автор дослідження, планетолог з Чиказького університету Едвін Кайт.
Чому Марс втратив шанси на життя
На Землі атмосферний вуглекислий газ відіграє ключову роль у підтримці температури, сприятливої для життя. Протягом геологічних епох вуглець акумулюється у породах, а під час вулканічних вивержень знову потрапляє в атмосферу, забезпечуючи стабільний клімат і постійну наявність води.
Однак, як зазначає Кайт, на Марсі вулканічна активність була значно слабшою, ніж на Землі. Через це баланс порушувався: вуглекислий газ залишався у породах, атмосфера втрачала здатність утримувати тепло, а планета ставала холоднішою та непридатною для життя. Моделювання показало, що рідка вода могла існувати на Марсі лише короткими періодами, які змінювалися сотнями мільйонів років абсолютної посухи — надто тривалий інтервал, щоб життя могло зберегтися.
Попри це, вчені не виключають, що під товщею марсіанської поверхні можуть існувати не виявлені ще резервуари рідкої води. Марсохід NASA “Perseverance”, який у 2021 році приземлився в стародавній дельті, також знайшов ознаки карбонатів. Наступна мета дослідників — отримати зразки марсіанських порід та доставити їх на Землю для детального вивчення. За ці амбіції нині змагаються США і Китай, плануючи місії на наступне десятиліття.
Головне питання, яке ставлять перед собою вчені: наскільки часто у Всесвіті трапляються планети, подібні до Землі, здатні підтримувати життя? Якщо виявиться, що на Марсі навіть у сприятливі періоди не виникло жодної форми життя, це свідчитиме про складність його зародження у космосі. Натомість знайдені сліди життя можуть означати, що цей процес досить легкий у планетарних масштабах.
