Великий адронний колайдер (ВАК), розташований у Європейському центрі ядерних досліджень (ЦЕРН), давно став уособленням проривних досягнень у фізиці елементарних частинок. Саме тут у 2012 році було відкрито бозон Хіггса — елементарну частинку, яка відповідає за масу у Всесвіті. Однак цей науковий прорив породив і хвилю страхів, що ВАК може стати причиною глобальної катастрофи.
Про це розповідає ProIT
Популярні міфи про загрозу з боку ВАК
З моменту запуску колайдера у суспільстві поширилися три основні сценарії так званого «штучного апокаліпсису», що нібито можуть статися через роботу ВАК. Найгучніший з них — утворення мікроскопічної чорної діри, яка повинна поглинути Землю зсередини. Інша гіпотеза ґрунтувалася на ймовірності розпаду хибного вакууму: якщо наш Всесвіт — лише метастабільний, то створення стабільного вакууму на колайдері могло б спричинити ланцюгову реакцію і знищити все існуюче. Третя теорія передбачала виникнення так званих страпельок (странджлетів) — гіпотетичних частинок, що здатні перетворювати звичайну матерію на особливу субстанцію з дивними кварками.
Що кажуть науковці: аргументи на користь безпеки
Усі ці побоювання не мають реальних наукових підстав. Жоден визнаний фізик не вважає, що Великий адронний колайдер може знищити Землю. У ЦЕРНі питання безпеки стоїть на першому місці: двічі були проведені незалежні експертизи, які однозначно підтвердили відсутність ризиків. Навіть з урахуванням колосальних енергій, які генеруються у ВАК, їх недостатньо для утворення справжньої чорної діри. А навіть якби така мікроскопічна діра й виникла, вона б миттєво випарувалася через випромінювання Гокінга, не завдавши жодної шкоди.
Яскравим доказом безпечності колайдера слугує природа: космічні промені надвисокої енергії постійно бомбардують Землю та інші планети протягом мільярдів років. Наприклад, нещодавно зафіксований космічний нейтрино KM3-230213A мав енергію у 100 000 разів більшу, ніж ті, що використовуються у експериментах ВАК. Оскільки подібні зіткнення не призвели до загибелі планети, людські досліди — порівняно безпечні.
«Великий адронний колайдер — це машина завдовжки 27 кілометрів. Він розташований приблизно на 100 метрів під землею і заповнений протонами, що надходять з ланцюга інжектора», — розповідає Ренде Стіренберг, якого в ЦЕРНі ласкаво називають «людиною, яка натискає кнопку запуску ВАК».
Як працює Великий адронний колайдер: інженерне диво людства
ВАК — це кільце завдовжки майже 27 кілометрів, розташоване на глибині від 50 до 175 метрів під швейцарсько-французьким кордоном. Потужні надпровідні магніти розганяють протони у протилежних напрямках майже зі швидкістю світла. У спеціальних точках траси відбуваються їх зіткнення, які фіксують найсучасніші детектори: ATLAS, CMS, ALICE та LHCb. Саме ці експерименти дозволяють вивчати фундаментальні властивості матерії, умови після Великого вибуху та загадки антиматерії.
Найближчими роками ВАК чекає масштабна модернізація до фази високої світності Hi-Lumi, що забезпечить ще більше зіткнень частинок та відкриє нові горизонти для наукових відкриттів. Попри хвилюванння, колайдер працює вже майже 20 років і продовжує приносити користь людству.
Довжина Великого адронного колайдера складає 26 659 метрів. Цей тунель розташований під землею на глибині до 175 метрів на кордоні Франції та Швейцарії.