Нові наукові дані свідчать, що Марс у далекому минулому був набагато теплішим і вологішим, ніж вважали раніше. Дослідники проаналізували тисячі кілометрів давніх річкових систем на Червоній планеті й дійшли висновку: приблизно 3,7 мільярда років тому на Марсі існував клімат з регулярними опадами, схожий на земний, а не на нинішню холодну пустелю.
Про це розповідає ProIT
Інвертовані канали як свідчення водного минулого
Раніше науковці вже фіксували ознаки існування води на Марсі завдяки знімкам пересохлих річищ, отриманих ще у 1970-х роках. Однак команда дослідників під керівництвом Адама Лозекута з Відкритого університету Великої Британії зосередила увагу на унікальних геологічних утвореннях – так званих інвертованих (перевернутих) каналах. Вони виникають, коли річка відкладає на дні осад, який з плином часу перетворюється на камінь. Водночас навколишні породи руйнуються ерозією, залишаючи затверділе річище у вигляді підвищеного хребта, що простягається на десятки й сотні кілометрів.
Дослідники, використовуючи дані з орбітальних апаратів NASA Mars Reconnaissance Orbiter та Mars Global Surveyor, нанесли на карту велику мережу таких інвертованих каналів у регіоні Noachis Terra на півдні Марса. Довжина цієї мережі перевищує 14 тисяч кілометрів. Серед них трапляються як окремі фрагменти, що пережили мільярди років ерозії, так і цілісні системи, які тягнуться на сотні кілометрів.
Дощі, річки та клімат, придатний для життя
Масштаби та густота давньої річкової мережі вказують, що вона не могла утворитися внаслідок короткочасних катастрофічних повеней. Навпаки, такі структури свідчать про стабільний і тривалий період регулярних опадів – дощу, ймовірно, навіть снігу або граду. Вчені вважають, що це є одним із найпереконливіших доказів існування на Марсі складного гідрологічного циклу у перехідний період від Ноахійської до Гесперійської епохи, тобто близько 3,7 мільярда років тому.
«Регіон Noachis Terra є своєрідною капсулою часу, яка зберегла сліди геологічних процесів, що вже неможливо побачити на Землі через постійну тектонічну активність та ерозію».
Вивчення регіону Noachis Terra, який раніше залишався поза увагою через відсутність класичних каньйонів, докорінно змінює уявлення про ранню історію Марса. Виявлені річкові системи свідчать, що планета була набагато динамічнішою та активнішою, ніж вважалося.
Ці результати підсилюють теорію, що в далекому минулому Марс мав густу атмосферу, тепліший клімат і рідку воду на поверхні. Саме такі умови були необхідними для існування навіть гіпотетичних форм життя. Якби на Марсі 3,7 мільярда років тому існували інопланетяни, їм справді могла б знадобитися парасолька.