Нове дослідження палеоантропологів проливає світло на темні сторінки історії пізнього плейстоцену — періоду, коли у Північній Європі відбувалися випадки систематичного канібалізму серед гомінідів. Вчені детально вивчили понад 100 кісток неандертальців з печери Гойєт у Бельгії, вік яких налічує близько 45 тисяч років.
Про це розповідає ProIT
Вибірковість жертв та сліди канібалізму
Результати аналізу виявили, що третина кісткових решток мала характерні сліди м’яснення: порізи, зарубки та кругові удари, що свідчать про ретельну обробку туш. Особливу увагу дослідників привернув склад жертв — серед ідентифікованих осіб виявилися лише діти, немовлята та молоді жінки невеликого зросту, а дорослих чоловіків серед них не було.
“Такий демографічний профіль не може бути випадковим і вказує на навмисне полювання на найбільш вразливих членів сусідніх груп”, — підкреслила Ізабель Кревкер, директорка з досліджень Французького національного центру наукових досліджень.
Біологічний портрет жертв, сформований за допомогою генетичних, ізотопних та морфологічних методів, вказує: ці жінки та діти не були місцевими. Це дало підстави говорити про «екзоканібалізм» — споживання представників інших спільнот. Дослідники також виявили докази того, що кістки розбивалися задля добування кісткового мозку, що вказує на цілеспрямованість дій канібалів.
Соціальні причини та наслідки для неандертальців
Подібна поведінка має паралелі серед сучасних приматів, наприклад, шимпанзе, які нападають на молодших членів конкуруючих угруповань для послаблення суперників або розширення території. В умовах скорочення популяції неандертальців такі міжгрупові конфлікти ймовірно стали одним із чинників їхнього зникнення.
Хоча ідентичність самих канібалів поки що остаточно не визначена, науковці розглядають дві основні версії. Можливо, цими людьми були ранні Homo sapiens, які в той час почали активне поширення по Європі. Проте частина дослідників, зокрема палеонтолог Патрік Семаль, вважає, що це могли бути інші неандертальські групи. На користь цієї гіпотези свідчить використання фрагментів кісток жертв як інструментів для обробки кам’яних знарядь — практика, притаманна саме неандертальцям.
Питання повного зникнення неандертальців залишається відкритим. За останніми генетичними дослідженнями, їхні гени і сьогодні присутні в ДНК сучасних людей, що свідчить про тисячоліття змішування між видами. Таким чином, навіть у період жорстоких конфліктів і канібалізму відбувався процес поступової асиміляції, що зберіг частину неандертальської спадщини до наших днів.
У печерах Гойєт було знайдено залишки щонайменше шести осіб — жінок і дітей. Аналіз кісток вказує на сліди м’яснення, зокрема на нижніх кінцівках, що дозволяє детально реконструювати давні події.