Під час дослідження акваторії біля узбережжя США вчені вперше в історії задокументували китову акулу з суттєвою деформацією хребта. Унікальна особина мала спину, вигнуту у формі латинської літери S, що, згідно з висновками біологів, свідчить про розвиток кіфосколіозу. Це наймасштабніший випадок подібної патології у китових акул — найбільших риб нашої планети.
Про це розповідає ProIT
Дослідження переміщень і стану здоров’я акули
Вперше незвичайну шестиметрову рибу помітили ще у 2010 році співробітники Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA) в північній частині Мексиканської затоки. Через три роки вченим вдалося знову зустріти цю акулу й облаштувати її супутниковим передавачем для моніторингу міграції та поведінки. Незважаючи на викривлення хребта, акула зберігала активність і гарний фізичний стан — за 98 днів спостережень вона пропливла понад 2 тисячі кілометрів. Біологи також фіксували її годування риб’ячою ікрою разом із іншими здоровими особинами, що підтверджує її здатність до нормальної життєдіяльності.
Причини деформації та особливості виживання
Китові акули (Rhincodon typus) — це миролюбні гіганти, які живуть у відкритому океані, харчуючись планктоном і дрібною рибою шляхом фільтрації води. Дослідники вважають, що саме їхній спокійний та неквапливий спосіб життя сприяв тому, що навіть із серйозною деформацією хребта ця особина не тільки вижила, а й залишилася здоровою. Вчені не виявили на тілі акули жодних шрамів чи слідів травм, тому схиляються до версії, що викривлення мало вроджений характер. Можливо, зміни прогресували поступово упродовж усього життя риби.
«Хоча деформації хребта змінюють форму тіла та збільшують гідродинамічний опір під час плавання, китовим акулам, на відміну від інших пелагічних хижаків, не потрібна велика швидкість, оскільки вони є фільтраторами»
Раніше викривлення хребта спостерігали у деяких інших видів акул, проте це перший подібний випадок, зафіксований для китової акули — найбільшої риби на планеті. Унікальна історія цієї акули є яскравим прикладом адаптації й життєстійкості мешканців океану. Вона доводить, що навіть із серйозними фізичними вадами тварини можуть успішно пристосовуватися та виживати в природному середовищі, а морські глибини все ще приховують чимало невідомих біологічних загадок.