Вчені з Кембриджської Лабораторії молекулярної біології Ради медичних досліджень оголосили про створення нової форми життя — біоінженерного штаму кишкової палички під назвою Syn57, який, за їх твердженням, має ефективніший генетичний код, ніж будь-який відомий природний організм на Землі. Це досягнення стало результатом багаторічних досліджень у сфері синтетичної біології та є новою віхою у розумінні можливостей життя.
Про це розповідає ProIT
Революція у генетичному кодуванні
Усі форми життя на планеті протягом мільярдів років використовували 64 кодони — трилітерні фрагменти ДНК, що кодують амінокислоти. Однак ще у 1966 році було виявлено, що цей код надлишковий: частина кодонів дублює функції інших, що знижує ефективність біологічних процесів. Саме це стало поштовхом для дослідників до створення організму з оптимізованим генетичним кодом, у якому усунуто зайві елементи.
Технологічний прорив: від синтетичної клітини до Syn57
У 2010 році науковці вперше створили синтетичну бактеріальну клітину, однак вона ще містила всі 64 природні кодони. Через дев’ять років їм вдалося скоротити код кишкової палички до 61 кодона, підтвердивши, що для підтримки життя потрібно менше інструкцій. Новий штам Syn57 став результатом ще більш масштабної роботи: понад 101 тисячу рядків генетичного коду було змінено для досягнення максимальної ефективності.
Цей прорив став можливим завдяки сучасним технологіям синтезу ДНК, що дозволяють конструювати геноми з нуля, уникаючи надлишкових кодонів. За словами Акоса Ньєргеса, біолога-синтетика з Гарварда, який брав участь у дослідженні, відкриття Syn57 відкриває абсолютно нові горизонти для наукових експериментів.
«Ви можете почати досліджувати, що може витримати життя», — додав Ньєргес.
Незважаючи на складний та тривалий шлях, команда дослідників отримала підтвердження життєздатності створеного організму. Веслі Робертсон, один з авторів дослідження, зазначив, що новий біоінженерний організм не лише виживає, а й, можливо, перевершує ефективністю природні форми життя.
Водночас деякі науковці закликають до обережності щодо подальшого застосування подібних технологій, адже існують побоювання щодо потенційних ризиків для біосфери планети.