Камінь Долі, відомий також як Скунський камінь, займає особливе місце в історії британської монархії. З XIII століття цей кам’яний артефакт масою 152 кг розміщували під коронаційним кріслом під час церемоній коронації, зокрема й під час інтронізації Карла III у 2023 році. Головна плита нині експонується в музеї міста Перт, але нове дослідження археолога професора Саллі Фостер зі Стерлінгського університету проливає світло на маловідомі сторінки історії Каменя Долі.
Про це розповідає ProIT
Втрачені фрагменти: від викрадення до політичних символів
У своїй роботі, оприлюдненій у The Antiquaries Journal, професор Фостер детально проаналізувала долю фрагментів, які з’явились після невдалого викрадення Каменя Долі з Вестмінстерського абатства в Різдвяну ніч 1950 року. Тоді активісти намагалися винести 152-кілограмовий блок пісковику, але він впав і розколовся навпіл. Відновленням артефакту займався шотландський політик і каменяр Роберт “Берті” Грей, і саме під час реставрації в 1951 році виникли численні дрібні уламки.
“Професор Фостер стверджує, що існує 34 таких дрібних фрагменти, посилаючись на ключову підказку, залишену самим Греєм: на головній плиті він викарбував римську цифру ‘XXXV’, що, як вважають, означає 35 загальних частин (основна плита та 34 уламки)”.
Впродовж 1950–1970-х років Грей навмисно поширював ці фрагменти серед членів своєї родини, політичних союзників – зокрема шотландських націоналістів – і журналістів. Дослідження професора Фостер, що спирається на архівні записи та відкриті звернення до громадськості, дозволило встановити історію та ймовірне місце перебування 17 уламків. Наприклад, один із фрагментів був подарований австралійській туристці Кетрін Мілн і нині експонується в Музеї Квінсленда в Брісбені разом із листом-підтвердженням від Грея. Інший фрагмент потрапив до канадського журналіста Діка Санберна.
Символічне значення і незавершені пошуки
Деякі уламки використовувалися як політичні чи особисті реліквії. Один шматок, вмонтований у брошку, став призом шотландської лотереї 1955 року. Відомою є історія, коли політик Шотландської національної партії Вінні Юінг позувала в 1967 році з Девідом Фростом, маючи на собі намисто з фрагментом каменя, і жартувала про можливий арешт за зберігання “краденого майна”. Один із викрадачів, Ян Гамільтон, отримав уламок, який він подарував своїй дівчині як прикрасу.
Більшість фрагментів нині зберігаються як родинні реліквії та залишаються недоступними для публіки. Історія їх розповсюдження підкреслює багатошарову спадщину Каменя Долі, що вийшла далеко за межі одного артефакту. На даний момент 17 уламків залишаються невідомими, і професор Фостер продовжує дослідження, аби відкрити всі сторінки цієї складної історичної загадки.
