Менш ніж за п’ять кілометрів від знаменитих пірамід Гізи розташована одна з головних археологічних загадок сучасного Єгипту — зона Зав’єт-ель-Ар’ян. Протягом десятиліть цей об’єкт залишався під суворою військовою охороною, що зробило його недоступним для детального вивчення та породило численні припущення серед дослідників і ентузіастів стародавньої історії. Єдині детальні свідчення про внутрішню структуру цього комплексу надали матеріали археолога Алессандро Барсанті, який проводив розкопки на початку XX століття.
Про це розповідає ProIT
Загадкове підземелля та архітектурні особливості
Барсанті зафіксував унікальну споруду — масивну Т-подібну шахту, вирізану у щільному вапняковому плато. Глибина цієї ями становить близько 30,5 метрів, а підлога приміщення, що залишилася незавершеною, вкрита величезними гранітними блоками. Деякі з них сягають у довжину понад чотири з половиною метри, товщину понад два метри та мають вагу до 8 тонн. Вражає, що стіни шахти залишилися необлицьованими, а сам комплекс був недобудований.
“Його фотографії та записи, що стали єдиним вікном у цей комплекс, зафіксували колосальну Т-подібну яму, вирубану глибоко у твердому вапняковому плато. Ця споруда сягає глибини майже 30.5 метрів. Стіни шахти гладкі, але ніколи не були облицьовані, тоді як підлога камери, що так і не була завершена, вкрита масивними гранітними блоками, деякі з яких, за оцінками, мають довжину 4.57 метра, товщину 2.44 метра та вагу близько 8 165 кілограмів, пише T4”.
Особливої уваги заслуговує овальна чаша, вирізана з цільного каменю, знайдена у центрі однієї з підземних камер. Її розміри — понад три метри завдовжки, понад два метри завширшки й понад півтора метра завглибшки. Вона була щільно закрита гранітною плитою, а всередині, за словами Барсанті, знаходилися сліди невідомої речовини, яка донині втрачена.
Версії вчених та альтернативні гіпотези
За однією з основних версій, підтримуваною традиційною єгиптологією, Зав’єт-ель-Ар’ян був незавершеним похоронним комплексом, можливо, запланованим для спорудження піраміди в епоху III або IV династії. Знайдені поблизу артефакти, хоч і пошкоджені, частково пов’язують цей об’єкт з іменем фараона Джедефре. Проте ця версія досі викликає суперечки, адже над підземною камерою так і не було зведено надбудови.
Унікальні архітектурні особливості та наявність дивних написів на стінах підземелля стали підґрунтям для альтернативних гіпотез. На стінах виявлені графіті, виконані чорним і червоним чорнилом; серед написів можна розпізнати слово «Себа», що перекладається як «зірка», а також фразу «Себа-[невідомо]-Ка», яку інтерпретують як «зірка» і «життєва сила» чи «душа». Деякі дослідники, зокрема Дерек Олсен, вважають, що ці написи можуть вказувати на незвичайне ритуальне або навіть космогонічне призначення комплексу.
Олсен припускає, що поняття «Себа» може означати «браму до зірок», натякаючи на можливу духовну функцію цієї споруди. Подібні гранітні ящики були виявлені також у Великій піраміді, Серапеумі та Саккарі, але остаточне призначення залишається невідомим.
З середини 1960-х років територія знаходиться під контролем єгипетських військових, що унеможливлює проведення нових археологічних досліджень. Таким чином, загадка Зав’єт-ель-Ар’ян залишається невирішеною, а фотографії та записи Алессандро Барсанті — єдиним джерелом інформації про цю унікальну пам’ятку стародавнього Єгипту.
