Учені вперше отримали переконливі підтвердження існування стародавнього мікроконтиненту Мавритія, який тривалий час вважався повністю зниклим під водами Індійського океану. Цей фрагмент суші, за даними дослідників, був частиною суперконтиненту Родінія, що існував близько 750 мільйонів років тому, і розташовувався між сучасними Індією та Мадагаскаром.
Про це розповідає ProIT
Древні кристали відкривають нову сторінку геології
Під час досліджень піщаних відкладів на острові Маврикій, який сформувався внаслідок вулканічної активності приблизно дев’ять мільйонів років тому, науковці виявили надзвичайно давні кристали циркону. Ці мінерали, що характерні для континентальної кори, виявилися набагато старшими за сам острів: їхній вік сягав від 600 мільйонів до майже 2 мільярдів років.
“Ці циркони були залишками стародавньої суші, відірваної від похованого континентального фрагмента і витягнутої на поверхню магмою під час недавнього виверження вулкана”, — пояснив професор Тронд Торсвік з Університету Осло, який керував дослідженням.
За словами вчених, оскільки Маврикій є молодим вулканічним островом, подібні кристали не могли утворитися тут природно. Їх появу пояснюють підняттям стародавніх континентальних матеріалів на поверхню разом із магмою під час вулканічної активності.
Історія зникнення Мавритії та сучасні перспективи
Щоб зрозуміти, як цей континентальний фрагмент опинився під океанським дном, слід повернутися до епохи розпаду суперконтиненту Родінія приблизно 85 мільйонів років тому. Тоді, під впливом потужних тектонічних процесів, Індія почала рухатися на північний схід, а Мавритія розкололася й урешті-решт занурилася під дно Індійського океану. Сучасні дослідження свідчать про те, що залишки цього континенту можуть зберігатися не лише під Маврикієм, а й під Сейшельськими островами, які також мають континентальне, а не вулканічне походження.
Вчені зазначають, що для остаточного підтвердження існування Мавритії необхідні додаткові дослідження. Зокрема, використання сейсмічної візуалізації підводних структур або глибоке буріння морського дна дозволило б визначити, чи приховані більші фрагменти цього давнього континенту під шарами базальту та осадових порід. Це відкриття не лише проливає світло на маловідомі сторінки геологічної історії Землі, а й показує, що навіть на молодих вулканічних островах можуть зберігатися артефакти, вік яких обчислюється мільярдами років.
