У товщах порід Великого каньйону, що простягаються на 800 км територією Аризони, дослідники з Кембриджського університету виявили понад півтори тисячі мікроскопічних скам’янілостей, які можуть радикально змінити наукове розуміння еволюції життя на нашій планеті. Серед знахідок особливо вирізняється дивовижна істота, яку образно назвали прутневим черв’яком. Її ротовий апарат складався з сотень волосистих зубів, які могли вивертатися назовні для захоплення їжі.
Про це розповідає ProIT
Древній світ Великого каньйону: ідеальні умови для еволюції
Виявлені скам’янілості знаходилися у геологічному шарі аргіліту, відомому як формація Яскравий Ангел, де сконцентровано більшість кембрійських решток регіону. Ці останки датуються періодом, коли на Землі формувалися основні групи тварин. На той час Великий каньйон розташовувався біля екватора і був вкритий мілководним морем глибиною 40–50 метрів із високим вмістом кисню та значною кількістю поживних речовин. Вчені вважають, що фотосинтезуючі мікроорганізми допомагали насичувати воду киснем, створюючи винятково сприятливі умови для розвитку більш складних форм життя.
“Це була найкраща нерухомість на Землі для еволюції, де було вдосталь їжі, світла та ідеальна глибина для існування різноманітних організмів”, – підкреслив Джованні Муссіні, провідний автор дослідження з Кембриджського університету.
Знахідка суперечить традиційній теорії, згідно з якою складні організми еволюціонували переважно в суворих, киснево-бідних умовах. Натомість м’якотілі скам’янілості збереглися в середовищі, багатому на кисень, де органічні залишки зазвичай швидко розкладаються. Це відкрило вченим доступ до деталей будови істот, які майже ніколи не потрапляють у палеонтологічний літопис.
Прутневий черв’як і кембрійське різноманіття
Серед понад 1500 знайдених мікроскам’янілостей виявили креветок з кінцівками-фільтрами, молюсків із зубчастими ланцюжками і, насамперед, Kraytdraco spectatus — прутневого черв’яка. Більшість решток належало саме цьому виду: він мав гнучкий трубкоподібний рот, обсаджений сотнями дрібних зубів. Дослідження свідчать, що прутневий черв’як був одним із найбільших і, ймовірно, домінантних мешканців свого часу, досягаючи 1,5–4 дюймів у довжину. Його організм був адаптований до зішкрібання органічного матеріалу та фільтрування їжі з морського ґрунту, що вказує на високий рівень розвитку харчових інструментів навіть на ранніх етапах еволюції.
Ці дані підтверджують гіпотезу про еволюційну ескалацію — конкуренція між видами стимулює виникнення складних органів і поведінки. Дослідники відзначають, що таким чином формувалися різноманітні стратегії виживання, а не лише адаптації до екстремальних умов.
Дослідниця Сюзанна Портер порівняла це відкриття з раптовою знахідкою людських скам’янілостей у Нью-Йорку поряд із винятковими рештками з Антарктиди, наголошуючи на важливості різноманітних еволюційних тисків для розвитку життя.
Вчені також намагаються з’ясувати причини кембрійського вибуху — періоду стрімкої появи більшості основних груп тварин. За словами Еріка Сперлінга, цей процес був пов’язаний зі збільшенням вмісту кисню в атмосфері понад 550 мільйонів років тому. Поява хижаків призвела до своєрідних “озброєних перегонів” у тваринному світі, що стало поштовхом для еволюційної різноманітності.
Великий каньйон, довжина якого становить 445 кілометрів, а глибина сягає понад милю, може стати ключовим місцем для вивчення зародження складного життя на Землі, адже навіть його невелика частина зберігає унікальні сліди минулого біорізноманіття.
