Розширення бізнесу і розвиток комерційної нерухомості є нормальними цілями для підприємців. Проте, будівництво і реконструкція в містах з історичною забудовою вимагають особливого підходу. Недотримання правил може призвести до серйозних наслідків, включаючи штрафи, суспільні протести та зниження репутації компанії. Тож, як бізнесу й забудовникам працювати з історичними будівлями, щоб уникнути подібних ситуацій?
Про це розповідає ProIT
Навіщо зберігати історичні споруди?
Навіть великі компанії, які можуть дозволити собі будівництво нових об’єктів, часто потребують старих споруд. Джейн Джейкобс, американська письменниця і активістка, у своїй книзі «Смерть і життя великих американських міст» стверджує, що середовище, яке складається лише з новобудов, стає нудним і однорідним. Вона підкреслює важливість різноманітності в бізнесах, які формують живе і привабливе міське середовище.
Малі підприємства, творчі простори та заклади обирають старі будівлі завдяки низькій орендній платі та розташуванню поблизу потенційних споживачів. Джейкобс зазначає, що саме такі бізнеси допомагають зберігати вулиці живими та безпечними.
“Квартали, зведені в цілому й водночас, як правило, мало змінюються фізично протягом багатьох років. Власне, невеликі фізичні зміни, що таки відбуваються, полягають у погіршенні стану: поступове руйнування, поява кількох випадкових, невдалих нових способів використання то тут, то там. Квартал демонструє химерну нездатність до оновлення, оживлення, ремонту або пробудження бажання в ньому жити — за власним вибором — новим поколінням.”
Як підтримати збереження культурної спадщини?
Дмитро Перов, київський активіст і співзасновник пам’яткоохоронного хабу «Цегла», зазначає, що підприємці можуть звертатися до професіоналів для розробки проектів реновації. Він підкреслює, що комунікація з малими бізнесами часто є більш швидкою, тоді як великі компанії можуть бути менш відкритими до діалогу. Багато з них все ще дотримуються застарілих підходів, які акцентують увагу на максимізації прибутку.
Дмитро Перов зазначає, що проекти, створені виключно для економічної вигоди, з часом втрачають привабливість. Натомість, сучасні споживачі шукають простори з історією і сенсом. Ті компанії, які зрозуміють це першими, отримають конкурентну перевагу.
Щоб перевірити, чи є будівля пам’яткою культурної спадщини, можна звернутися до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, перевірити на сайті міської ради або подати запит до місцевого органу охорони культурної спадщини.
За умисне пошкодження об’єктів культурної спадщини передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. Наприклад, за знищення пам’ятки може бути накладено штраф до 1700 гривень для фізичних осіб і до 170 000 гривень для юридичних осіб.
Досвід показує, що бізнес має серйозно ставитися до збереження історичних споруд, навіть якщо вони не мають офіційного статусу пам’ятки архітектури, адже саме вони формують унікальну атмосферу та приваблюють людей.