Понад 1 100 осіб були притягнуті до відповідальності у зв’язку із заворушеннями літа 2024 року, і частина з них отримала звинувачення за дії в інтернеті. Термін ув’язнення для засуджених за онлайн-правопорушення коливався від 12 тижнів до семи років, що викликало хвилю критики в мережі. Їхні прихильники називали їх політичними в’язнями, мінімізували зміст постів чи трактували переслідування як обмеження свободи слова. Переважна більшість підозрюваних обвинувачувалася у розпалюванні расової ворожнечі.
Про це розповідає ProIT
Дослідження показало, що ці дописи не обмежувалися платформами, які часто асоціюються з ультраправими, як-от Telegram чи 4chan, а активно поширювалися на Facebook, X та Instagram. Більшість публікувалися на особистих сторінках, однак чимало з них з’являлися і в публічних групах, що стало підставою для глибшого аналізу онлайн-спільнот, до яких належали ці особи та їхні захисники.
Мережа радикальних груп у Facebook
Аналіз профілів підозрюваних, ідентифікованих за відкритими джерелами (поліція, ЗМІ), дозволив встановити зв’язок п’яти осіб із трьома публічними групами Facebook. Дослідникам вдалося знайти десятки схожих та повторюваних постів на їхній підтримку, які поширювалися і в інших спільнотах. Подальше картографування мережі виявило ще 13 груп, з яких більшість також були відкритими, а між ними існували спільні адміністратори та модератори.
Такі групи формують розгалужену екосистему, кількість учасників якої зростає. На цих майданчиках панує недовіра до держави, поширюються антимігрантські настрої, ксенофобія, конспірологічні ідеї та дезінформація, чимало контенту відповідає ознакам ультраправої ідеології. Однак у цих спільнотах фігурують і люди, які щиро стурбовані станом суспільства та вважають, що їхні права на свободу слова опинилися під загрозою.
Як класифікувалися пости та результати аналізу
Дослідження охопило 123 000 постів зі згаданих груп, однак аналізу підлягали лише 51 000 текстових повідомлень. Для ідентифікації ультраправого контенту було застосовано академічні методики – класифікація постів за ключовими словами, що вказують на радикалізацію, а також новітні генеративні штучні інтелекти. За допомогою OpenAI ChatGPT 4.1 пости групувалися на категорії: антиурядові, антимігрантські, демонізація мігрантів, націоналізм, ультраправа ідентичність чи заперечення.
Аналіз відбувався у 12 раундах, де результати моделі звірялися з думкою трьох рецензентів. Остаточна узгодженість між експертами й алгоритмом сягнула 93%. Прецизійність класифікації складала 79,5%, точність – 94,7%, рівень знаходження справжніх випадків (recall) – 86,1%, а комплексний показник F1 – 82,6%. Внутрішні статистики підтвердили надійність цих результатів, хоча окремі випадки неправильного віднесення повідомлень залишаються неминучими.
“У ході дослідження було виявлено розвинуту онлайн-екосистему, яка об’єднує людей із глибокою недовірою до влади, поширює ксенофобські та радикальні настрої, а також активно використовує публічні групи Facebook для взаємодії”.
Дослідники зауважують, що попри недосконалість автоматичної класифікації, застосований підхід є прозорим, обґрунтованим і дозволяє отримувати цінні журналістські висновки щодо процесу радикалізації у соцмережах.