Після введення заборони на використання смартфонів у навчальних закладах Нью-Йорка вчителі зіткнулися з несподіваною проблемою: учні виявилися неспроможними визначати час за стрілковими годинниками. Це питання стало особливо помітним у середніх школах, де школярі раніше звикли користуватися лише цифровими пристроями.
Про це розповідає ProIT
Вчителі змушені навчати базових навичок
Помічниця директора середньої школи у Квінзі Тіана Міллен зазначила, що заборона на смартфони позитивно вплинула на дисципліну та спілкування між учнями, проте водночас оголила нестачу навичок користування аналоговими годинниками. Молодші школярі часто не можуть самостійно визначити час, що стало несподіванкою для педагогів.
“Звучить постійне питання: “Міс, котра година?”. Всі хочуть знати, скільки хвилин залишилося до кінця уроку. … Зрештою, дійшло до того, що мене почали питати, що означають велика і мала стрілки”.
За даними місцевого департаменту освіти, школярі навчаються визначати час за годинниками зі стрілками ще у перших класах. Однак ці навички зникають у старших класах, де вони майже не використовуються через повсюдне користування смартфонами. Учні або забувають цю навичку, або ж взагалі ніколи її не практикували.
Думки педагогів і дослідження
Педагоги звертають увагу, що школярі часто просто лінуються визначати час самостійно й просять допомоги у вчителів. 15-річна учениця Фарзона Якуба зазначила, що навіть вона іноді вдається до такої практики, хоча й вважає себе однією з небагатьох, хто вміє читати аналоговий годинник.
Проблема не є новою: ще у 2017 році дослідження в Оклахомі показало, що лише кожна п’ята дитина віком від 6 до 12 років могла визначити час за традиційним годинником. Вчителі, такі як Тревіс Малекпур, намагаються інтегрувати відповідні навички у навчальні програми алгебри, щоб діти частіше користувалися аналоговими пристроями.
Кріс Перрі, виконавча директорка Інституту цифрових медіа та розвитку дитини, підкреслює, що питання визначення часу — не лише про навички, а й про когнітивний розвиток. Дослідження доводять: фізичний контакт із книгами чи письмом стимулює мозкову активність більше, ніж взаємодія з екранами.
Водночас педагоги відзначають високий рівень цифрових компетентностей учнів. Багато шкіл мають розвинуті програми з програмування та робототехніки, а вчителі самі часто звертаються до учнів за допомогою у вирішенні технічних питань.
Варто зазначити, що на тлі популярності цифрових технологій серед молоді виникають нові тренди, такі як використання смартфонів для імітації стаціонарних телефонів чи участь у детокс-таборів для подолання залежності від соцмереж.
