Популярні онлайн-творці та їхні бізнес-моделі опинилися в центрі обговорень після низки гучних новин: популярний ютубер MrBeast оголосив про купівлю фінтех-стартапу Step, а студії Голлівуду масово надсилають компанії ByteDance листи з вимогою припинити використання їхньої інтелектуальної власності через запуск нового відеогенератора Seedance 2.0.
Про це розповідає ProIT
Зміни у бізнес-моделях творців контенту
Ці події виразно свідчать про трансформацію медіаландшафту, адже відомі творці дедалі частіше шукають нові джерела доходу, виходячи за межі традиційної рекламної моделі, водночас стикаючись із загрозами та можливостями, які пропонує штучний інтелект.
У свіжому випуску подкасту обговорювали майбутнє економіки творців і шанси для нових облич вирізнитися серед величезного потоку AI-контенту. Під час обговорення пролунало питання:
“Яка наступна точка насичення? Не всі ці люди можуть одразу запустити власні продукти. Чи означає це, що кількість успішних творців просто зменшиться? Або ж з’явиться новий технологічний прорив чи інший формат, що дозволить їм знаходити свою аудиторію і заробляти?”
Оглядаючи сучасний стан справ, експерти відзначають, що рекламна модель уже не є надійною. Більшість популярних ютуберів активно диверсифікують джерела прибутку, виходячи в e-commerce чи інші сфери. Зокрема, MrBeast за 2024 рік отримав сотні мільйонів доларів прибутку від власної лінійки продуктів харчування, тоді як його медіабізнес залишався збитковим.
Виклики та можливості штучного інтелекту для ринку творців
Індустрія переживає насичення, і не всі творці здатні запустити власні бренди чи товари. Водночас, інвестиційні фонди на зразок Slow Ventures створюють спеціальні фонди підтримки для нішевих творчих підприємців, даючи змогу монетизувати навіть відносно невеликі аудиторії.
З появою генеративних AI-технологій — таких як Seedance 2.0 від ByteDance або Sora від OpenAI — обсяг контенту стрімко зростає: відео, створені штучним інтелектом, швидко стають вірусними. Голлівудські студії стурбовані використанням їхньої інтелектуальної власності в AI-відео, що спонукає нові юридичні та етичні дискусії.
Учасники дискусії відзначають, що масове продукування «контенту-шлаку» може водночас спростити доступ до створення відео для малих бізнесів і незалежних авторів, демократизуючи виробництво реклами чи презентацій. Проте це ускладнює виділення справжньо унікальних і автентичних авторів, зростає цінність особистого бренду та реальної присутності людини.
Ще одна тенденція — зростання популярності цифрових двійників, які можуть генерувати додаткові прибутки. Але саме справжні, «живі» творці мають перевагу через автентичність, якої не вистачає віртуальним копіям. Також тенденції свідчать про складнощі з монетизацією для нових творців, адже конкурувати у перенасиченому AI-контентом просторі стає дедалі важче.
Загалом, майбутнє економіки творців визначатиметься балансом між інноваціями штучного інтелекту, прагненням до автентичності та пошуком нових шляхів монетизації у мінливому цифровому середовищі.