Відкриття Graecopithecus freybergi на Балканах може змінити уявлення про походження людини

|
Відкриття Graecopithecus freybergi на Балканах може змінити уявлення про походження людини

Досі науковці були переконані, що саме Африка є прабатьківщиною людства, адже перші гомініни виникли там понад 7 мільйонів років тому. Проте нові археологічні розкопки на Балканському півострові можуть докорінно змінити ці уявлення про еволюційне минуле людини.

Про це розповідає ProIT

Сенсаційна знахідка: Graecopithecus freybergi

Протягом останніх років увагу вчених привернув Graecopithecus freybergi — древній примат, який мешкав на території сучасної Греції та Болгарії близько 7,2 мільйона років тому. У 2017 році науковці вперше ідентифікували цей вид за кількома викопними зубами, а нещодавно на археологічній ділянці Азмака в Болгарії виявили унікальну скам’янілу стегнову кістку цієї істоти. Дослідження показало, що вона належала самці вагою приблизно 24 кілограми. Анатомічний аналіз кістки продемонстрував видовжену шийку стегна — характерну рису прямоходіння, що є вирішальним критерієм для еволюційного відокремлення гомінін від інших приматів.

«Цей предок, якого ми класифікуємо як представника роду Graecopithecus, віком 7,2 мільйона років, може бути найдавнішою відомою людиною», — заявив професор Девід Беган з Університету Торонто.

Еволюційний перехід і кліматичні зміни

Результати аналізу, опубліковані у журналі Palaeobiodiversity and Palaeoenvironments, свідчать: морфологічні особливості знайденої скам’янілості зближують Graecopithecus з пізнішими гомінінами, такими як Orrorin, Australopithecus, Paranthropus, а згодом і Homo. Однак учені підкреслюють: грекопітек іще не був повністю прямоходячим у сучасному розумінні. Виявлені біомеханічні характеристики вказують на комбінований спосіб пересування — частково на двох, частково на чотирьох кінцівках. Водночас істота вже не мала пристосувань до життя на деревах, як сучасні шимпанзе.

Еволюційний поштовх до прямоходіння, на думку дослідників, був зумовлений масштабними кліматичними змінами. Наприкінці міоцену густі ліси Східного Середземномор’я поступилися місцем відкритим саванам і напівпустелям. Ці переміни створили тиск на приматів, змушуючи їх адаптуватися до життя на землі. Євразійські види, такі як Ouranopithecus та Anadoluvius, стали предтечами міграцій у напрямку Африки, де з’явилися вже відомі орроріни та інші представники гомінін.

Унікальна знахідка з Азмаки підтверджує гіпотезу, що перші кроки до прямоходіння могли відбуватися поза межами Африки, а сам Graecopithecus freybergi, ймовірно, є тією «відсутньою ланкою», яка поєднує деревних предків із наземними гомінінами.